Латвія та Естонія розширили санкційні списки білоруських чиновників

Латвія та Естонія розширили санкційні списки білоруських чиновників У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту
Фото: EPA

Уряд Латвії заборонив на невизначений строк в'їзд до країни 101 посадовій особі Білорусі. Естонія внесла до списку санкцій 98 прізвищ білоруських чиновників. Санкції ввели у відповідь на жорстокі розгони мирних демонстрацій, які почалися у країні після президентських виборів, що відбулися 9 серпня.

Уряд Латвії в координації з міністерствами закордонних справ Естонії та Литви заборонив в'їзд до країни 101 посадовій особі Республіки Білорусь на невизначений час. Про це повідомила пресслужба МЗС Латвії 25 вересня.

Ідеться про співробітників адміністрації президента Білорусі, міністерства внутрішніх справ, мінзв'язку та інформації, державного ТБ і радіо, міністерства надзвичайних ситуацій, генпрокуратури, верховного суду і низки інших держорганів.

"Структури влади Білорусі не змінили свого ставлення до мирних протестів. Триває дискредитація демонстрацій, непропорційне застосування сили, посилене блокування інтернет-сторінок незалежних ЗМІ, порушують кримінальні справи і конфіскують носії даних", – указано в повідомленні.

На думку МЗС Латвії, внесені до списку особи "організували і підтримали фальсифікацію президентських виборів", а також підтримали поширення дезінформації в офіційних засобах масової інформації Білорусі.

98 білоруських чиновників потрапили під санкції уряду Естонії, про це повідомили в МЗС країни 25 вересня.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифікували. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. Наймасовіші затримання проводили в період із 9-го до 12 серпня, тоді затримали приблизно 7 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз не вважає Лукашенка законним президентом Білорусі. Європарламент відкинув офіційні результати виборів у Білорусі, адже їх провели "із грубим порушенням усіх міжнародно визнаних стандартів", засудив застосування насильства проти протестувальників і закликав ЄС невідкладно ввести санкції проти відповідальних за фальсифікацію результатів виборів, зокрема проти Лукашенка.

31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 білоруського високопосадовця, відповідального за вибори, насильство і репресії. При цьому прізвища Лукашенко в ньому не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу, залишаючи "відкритою можливість додати його до списку на пізнішому етапі".

Литва, Латвія та Естонія того-таки дня перші у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, серед них і Лукашенка.

У міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що дадуть відповідь на персональні санкції проти білоруських чиновників, введені країнами Балтії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати