+1 Київ
Київ зважує ризики, які становить для нього зміцнення позицій Росії в Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" на каналі "Україна".
"[Президент Білорусі] Олександр Лукашенко зробив свій вибір. Він обрав Росію, [її президента] Володимира Путіна. А це означає конфронтацію. І тому ми, коли дивимося на ситуацію в Білорусі, ми не керуємося принципом: "А давайте, щоб ми в новини потрапили із заголовком, щоб нас теж побачили". Ми зважуємо всі ті ризики, які зміцнення позицій Росії в Білорусі несе для України. І ми розуміємо, що якщо Олександр Лукашенко обрав Росію, то ризики для нас починають зашкалювати. І відповідно до цього ми будуємо своє ставлення до нього", – сказав Кулеба.
Глава МЗС України зазначив, що Мінськ відмовився від пропозиції Києва про допомогу у сприянні діалогу між владою Білорусі та протестувальниками.
"Білорусь, по суті, закрилася. Вона відкинула пропозицію щодо посередництва. Зараз задача №1 – посередництво. Але Білорусь відмовилася. Україна пропонувала посередництво разом із державами Люблінського трикутника – Польщею і Литвою: сусіди, дві держави – члени ЄС, одна – не ЄС. Тиша. Зараз на столі є пропозиція про посередництво від найбільш нейтрального посередника, якого можна уявити. Це ОБСЄ. Чинне албанське головування в ОБСЄ, майбутнє шведське, дві дуже збалансовані нейтральні країни, запропонували своє посередництво. Теж тиша", – підкреслив міністр.
Україна в цій ситуації буде керуватися своїми національними інтересами, зазначив Кулеба.
"Це безпека, це економіка і це права наших громадян, які є на території Білорусі", – уточнив він.
"На жаль, Олександр Лукашенко зробив свій вибір, і коли його вибір став для нас остаточним, а цей вибір – Росія, ми зайняли ту позицію, яку займаємо зараз: чітку, жорстку, але не щодо білоруського народу. Білоруський народ завжди буде для нас дружнім, і ми завжди будемо робити все, що у наших силах, щоб йому допомагати", – резюмував глава МЗС України.
Лукашенко 23 вересня вшосте вступив на посаду президента. Церемонію інавгурації провели в Палаці незалежності в Мінську таємно. Уперше в історії Білорусі її не анонсували. Усупереч вимозі законодавства, церемонію не транслювати по телебаченню.
Інавгурація Лукашенка відбулася на тлі масових акцій протесту, які тривають у країні з 9 серпня. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента Білорусі сфальсифікували. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли невдоволених, які вийшли на вулиці. Вони застосовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів затримали понад 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Після таємної інавгурації Лукашенка жителі Білорусі також вийшли на протести. Проти них міліція застосувала водомети.
Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка. Кулеба заявив, що приведення Лукашенка до присяги не означає його визнання легітимним главою білоруської держави.
