Міністерка довкілля ФРН пояснила, чому Німеччина підтримує "Північний потік – 2" 

Міністерка з питань охорони довкілля ФРН Свен Шульце заявила, що Німеччина не може швидко відмовитися від вугілля, газу та атомної енергетики. Про це пише Welt.

За її словами, ФРН може одержати позови в міжнародні арбітражні суди, якщо зупинить участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2".

Шульце зазначила, що Німеччині потрібен природний газ "для цього і наступного десятиліття".

23 лютого стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні санкції щодо проєкту з боку США.

Один з європейських партнерів російського "Газпрому" – німецька нафтогазова компанія Wintershall Dea – також заявила про припинення фінансування проєкту "Північний потік – 2". Компания вклала у газопровід €730 млн. Французька страхова компанія AXA 24 лютого також повідомила про вихід із проєкту.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Будівництво газопроводу почали у 2018 році. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газопроводу, повідомляв Nord Stream 2 AG.

За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. До завершення будівництва двох ниток газопроводу всього залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що планують ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.

19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Зокрема, санкції торкнулися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або повного скасування проєкту. Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладач "Фортуна" відновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії.

Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що президент США Джо Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо матиме гарантії, що Росія не буде використовувати газопровід проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що будуть заважати будівництву "Північного потоку – 2".

The Wall Street Journal повідомила 16 лютого, що адміністрація Байдена почала переговори з Берліном стосовно санкцій проти компаній, залучених до процесу будівництва.