"26 червня з 14.50 приблизно до 3.00 27 червня підрозділи збройних сил Вірменії з позицій, розташованих поблизу села Юхари Шорджа Варденіського району періодично обстрілювали зі стрілецької зброї позиції азербайджанської армії в напрямку сіл Зейлік та Імамбінасі Кельбаджарського району", – ідеться в повідомленні.
За даними Баку, втрат і поранених серед азербайджанських військовослужбовців немає.
"Нині ситуація в цьому напрямку стабільна, оперативні обставини – під контролем наших підрозділів", – підкреслили в міноборони Азербайджану.
Міноборони Вірменії прокоментувало цю інформацію у Facebook.
"Міноборони Азербайджану протягом кількох годин поширює чергову дезінформацію про обстріл азербайджанських позицій збройними силами Вірменії на вірменсько-азербайджанській ділянці кордону Гегаркунікської області", – зазначено в заяві.
Контекст
Загострення відносин між Вірменією і Азербайджаном почалося 1991 року, коли Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважав Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того самого дня у Вірменії оголосили воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Тодішній прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
Згодом Азербайджан розмістив у Нагірному Карабасі 20 військових частин.
-2 Київ
