-17 Київ
За даними СЗР, за 2025 рік інфраструктурні борги муніципалітетів Китаю сягнули приблизно 60 трлн юанів (48% ВВП), ще 40 трлн юанів – прямі регіональні борги. Обслуговування цих зобов'язань часто здійснюють завдяки випуску нових облігацій.
У розвідці зазначають, що спад на ринку нерухомості Китаю суттєво погіршив ситуацію. Протягом багатьох років до половини доходів місцевих бюджетів формувалося коштом продажу земельних ділянок. Зниження попиту на нерухомість призвело до падіння цін на землю і скорочення доходів регіонів, що змусило місцеву владу "занурюватися в боргову яму".
"Офіційні 100 трлн юанів боргу є лише частиною реальної картини. Є і так звані приховані борги – зобов'язання квазідержавних інфраструктурних та муніципальних компаній, за якими місцева влада фактично є гарантом. За оцінками, їхній обсяг може сягати ще 50 трлн юанів, що підвищує сукупний борг місцевих органів влади до 150 трлн юанів, або близько 120% ВВП Китаю", – повідомили в СЗР.
Також у розвідці доповіли, що лише за січень – лютий 2025 року місцеві органи влади випустили облігацій на 1,7 трлн юанів (орієнтовно $240 млрд), демонструючи зростання залежності від боргового фінансування у короткостроковій перспективі.
Експерти зазначають, що боргова структура Китаю складніша за американську через обмежену конвертованість юаня, що ускладнює залучення зовнішніх ресурсів.
У цій ситуації Пекін дедалі активніше використовує Росію як економічного і фінансового партнера для ресурсної безпеки й альтернативних платіжних механізмів, уникаючи довгострокових зобов'язань.
