На пресконференції Протасевич загадав журналістам "політичну загадку"

Світ

Опозиційний білоруський журналіст, політв'язень Роман Протасевич наприкінці пресконференції, організованої білоруською владою 14 червня, заявив, що хоче загадати журналістам "політичну загадку". Пресконференцію транслював Національний пресцентр країни в YouTube.

"Ця жінка живе в одній із європейських країн. Закликала не платити податків, не визнавати нелегітимного уряду, закликала армію переходити на свій бік, а також почала створювати не тільки альтернативний уряд, а й альтернативні посольства своєї країни. Як ви думаєте, хто це?" – запитав Протасевич, вочевидь натякаючи на лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. На запитання зал відповів тишею.

"Оскільки варіантів немає, я скажу. Це політикиня з Австрії Моніка Унгер. У 2019 році вона дістала 14 років ув'язнення за спробу заколоту. Знайомі пункти, чи не так?" – з посмішкою закінчив журналіст.

Під час цієї пресконференції, у якій також взяли участь представники мінтранспорту, міноборони, Державного прикордонного комітету і Слідчого комітету Білорусі, Протасевич кілька разів повторив, що ніхто його не бив, він почувається добре, сказав, що вважає "справжніми заручниками ситуації" своїх батьків і затриману разом із ним його дівчину Софію Сапегу, і заявив, що торгу зі слідством у нього не було.

Деякі іноземні дипломати й журналісти BBC вийшли із зали, де проводили пресконференцію, відмовившись брати участь у заході, на якому затриманий журналіст перебував не зі своєї волі й під тиском.

Представники білоруської опозиції називали попередні продемонстровані білоруським телебаченням "інтерв'ю" із журналістом результатом тортур і зазначали, що Протасевич – "заручник у руках терористів". Батько Протасевича також висловлював упевненість, що його сина змусили говорити все, що було сказано в опублікованих відео.

Контекст

Моніка Унгер, яку суд визнав винною в державній зраді, і її підпільна організація Staatenbund Österreich хотіли повалити владу в Австрії й закликали президента РФ Володимира Путіна надати їм військову допомогу.
Президента Австрії Александера ван дер Беллена офіційно оголосили переможцем президентських виборів в Австрії наприкінці 2016 року, він публічно склав присягу на початку 2017-го. Це був перший випадок в історії країни, коли президентом став представник опозиції.
Ван дер Беллен переміг у другому турі виборів, але його суперник, лідерультраправої Партії свободи Норберт Гофер, оскаржив результати, заявивши, що голоси, які віддали поштою, не опрацювали належне. У країні провели переголосування, за підсумками якого знову переміг ван дер Беллен. Його суперник визнав свою поразку. Результати екзитполів відповідали підсумкам підрахунків. Результати цих виборів визнав увесь світ.
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.