Науседа закликав зберегти в Калінінграді "останні ознаки литовської культури". Захарова обізвала його

Світ

Президент Литви Гітанас Науседа виступив проти перейменування країною-агресором Росією музею, присвяченого класику литовської літератури Крістіонасу Донелайтісу. Про це він написав 8 січня у соцмережі X.

Науседа звинуватив РФ у черговій спробі переписати історію й заявив, що "Караляучус ніколи не стане Калінінградом", хай як Росія цього прагне.

"Що далі? Спалення книжок? [...] Незважаючи на те, що давніх жителів Малої Литви, яка нині є частиною так званої Калінінградської області, давно немає, треба зберегти останні ознаки литовської культури", – наголосив він.

На таку заяву Науседи 10 січня відреагувала речниця російського міністерства закордонних справ Марія Захарова.

У своєму дописі в Telegram вона назвала литовського президента "черговою дурилкою картонною, яка полізла до мікрофона з вологими фантазіями".

"Сучасним литовським політикам рекомендую вчити історію й подбати про дотримання прав людини у своїй країні, а також "навалитися" на "народне" господарство, яке загинається. Є чим зайнятися, якщо так плекають свою ідентичність, з якої за кілька десятиліть "незалежності" вже майже нічого не залишилося", – написала Захарова.

Контекст

Місто, котре виникло навколо тевтонської фортеці Кенігсберг (нім.) й мало також назви Крулевець (польськ.), Краловець (чес.), Королівець (рос.), Караляучус (лит.), у різні періоди належало Пруссії, Польщі й Німеччині, аж до 1945 року. Після Другої світової війни більшість Східної Пруссії увійшла до складу Польщі, третина території зі столицею Кенігсбергом перейшла СРСР. 1946 року місто перейменували на Калінінград.
У травні 2023 року литовські депутати звернулися до державної мовної комісії країни із пропозицією замінити поточний варіант назви Калінінграда литовською мовою Kaliningradas на Karaliaučius (Караляучус), повідомляло Delfi. За словами ініціаторів ідеї, теперішня назва є "радянським наративом, який виник під час агресії СРСР у добу Другої світової війни".