+1 Київ
За словами Паппергера, у 2022 році Rheinmetall виробив приблизно по 60–70 тис. снарядів для танків і артилерійських гармат, але виробництво може бути негайно збільшено.
Він зазначив, що концерн здатний виробляти 240 тис. танкових боєприпасів (120 мм) на рік, "що більше, ніж потрібно всьому світу".
Потужність виробництва 155-мм артилерійських снарядів можуть збільшити до 450–500 тис. на рік, що зробить Rheinmetall найбільшим виробником обох видів боєприпасів.
Попит на ці боєприпаси різко зріс після вторгнення Росії в Україну, до того ж снаряди потрібні не тільки самій Україні для застосування на полі бою, а й західним військовим, щоб поповнити свої запаси через загрозу з боку РФ, зазначає Reuters.
Німецький концерн також планує запустити в середині року нову виробничу лінію для боєприпасів середнього калібру, які використовують, наприклад, у німецьких зенітках Gepard.
Водночас Rheinmetall веде переговори з Lockheed Martin, американською компанією, яка виробляє реактивні системи залпового вогню HIMARS, про ймовірний запуск їхнього виробництва в Німеччині. Паппергер підкреслив, що в концерну є технології для виробництва боєголовок, ракетних двигунів і є вантажівки для пускових установок. Передбачають, що більшу частину цього проєкту проінвестує сам концерн.
Rheinmetall також розглядає можливість запуску нового порохового заводу в Німеччині, але для цього потрібні кошти в розмірі від €700 млн до €800 млн, і їх має профінансувати уряд, оскільки йдеться про інвестиції в держбезпеку. На думку Паппергера, завод необхідний, оскільки дефіцит у виробництві спеціальних порохів може виявитися "вузьким місцем" і загальмувати зусилля щодо нарощування випуску танкових і артилерійських снарядів.
Reuters звертає увагу на те, що протягом кількох днів керівники оборонної промисловості Німеччини мають уперше зустрітися з новим міністром оборони Борисом Пісторіусом. За даними агентства, на цій зустрічі Пісторіус має намір говорити про те, як прискорити закупівлю зброї та збільшити постачання боєприпасів у довгостроковій перспективі, щоб поповнити запаси німецьких збройних сил, виснажені, зокрема, через допомогу Україні.
Зі свого боку Паппергер на цій зустрічі має намір наполягати на збільшенні оборонного бюджету Німеччини. Він також сподівається на поворот до "стійкішого довгострокового планування закупівель у Німеччині" на кілька років наперед, щоб галузь мала можливість своєчасно вживати заходів.
