Нагороду присудили вченим Джону Кларку (Каліфорнійський університет, США), Мішелю Деворе (Єльський університет, США, Каліфорнійський університет) та Джону Мартінісу (Каліфорнійський університет) "за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі", вказано в релізі.
Учені в середині 1980-х років провели серію експериментів з електричним ланцюгом із надпровідників, показавши, що така система може поводитися як одна велика квантова частка – "перестрибувати" через енергетичний бар'єр (тунелювати). У результаті цього вони також змогли продемонструвати, що система поводиться так, як і передбачає квантова механіка – поглинаючи або випромінюючи лише певну кількість енергії. Це пряме підтвердження того, що квантові ефекти можливі й у макроскопічних об'єктах, зазначили в Нобелівському комітеті.
"Чудово, що квантова механіка й за 100 років і далі підносить нові сюрпризи. Це також надзвичайно корисно, оскільки вона лежить в основі всіх цифрових технологій", – сказав голова комітету Олле Ерікссон.
У релізі зазначено, що транзистори в мікрочипах сучасних комп'ютерів – один із прикладів усталеної квантової технології. Нобелівська премія з фізики цьогоріч відкрила можливості для розвитку квантових технологій наступного покоління, ідеться в тексті.
BREAKING NEWS
The Royal Swedish Academy of Sciences була відзначена нагороду в 2025 році #NobelPrize в Physics до Джона Clarke, Michel H. Devoret і John M. Martinis “для запису з макроскопічним quantum механічного tunnelling and energy quantisation in an electric circuit.” pic.twitter.com/XkDUKWbHpz