Норвегія хоче побудувати бомбосховища на випадок воєнної агресії РФ

Світ

Норвегія планує ввести обов'язкову наявність бомбосховищ у всіх нових будівлях у межах зусиль із підвищення стійкості суспільства до криз після вторгнення країни-агресора Росії в Україну. Про це пише Bloomberg 10 січня.

Уряд в Осло планує скасувати рішення законодавців від 1998 року, яке зупиняло вимоги щодо наявності бомбосховищ для всіх будівель площею понад 1 тис. м². Це рішення призвело до того, що відтоді у країні не збудували жодного нового бомбосховища.

У повідомленні про загальну готовність до криз і війни, яке видало міністерство юстиції Норвегії, ідеться, що невиправдано в поточній ситуації безпекової політики зберігати рішення 1998 року. Наявні бомбосховища покривають приблизно 45% населення Норвегії, порівняно із приблизно 90% у Фінляндії, 80% у Данії та 70% у Швеції, зазначають у документі.

Хоча Норвегія вже посилила законодавство щодо іноземних інвестицій у стратегічні галузі, документ також пропонує додаткові обмеження "в контексті розвитку нормативно-правової бази у Європейському союзі". Зокрема, уряд планує наслідувати приклад інших країн Північної Європи і змінити правила попереднього схвалення придбання нерухомості поблизу військових об'єктів та інших критично важливих об'єктів інфраструктури.

Контекст

Упродовж останніх років політичне та військове керівництво європейських країн неодноразово заявляло про загрозу нападу Росії. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Росія може напасти на НАТО 2029 року, таку саму думку висловлював глава німецької розвідки Бруно Каль. За його даними, РФ розглядає Німеччину як ворога.
Про загрозу з боку Росії заявляв і канцлер Німеччини Олаф Шольц. Тому, за його словами, Німеччина й інші союзники вирішили перекинути додаткові підрозділи до країн Балтії й у майбутньому розмістити там на постійній основі бригаду. На думку головнокомандувача збройних сил Норвегії Ейріка Крістоферсена, для підготовки до ймовірної війни з Росією в НАТО є два-три роки.
На початку жовтня 2024 року на конференції Defending Baltics у Литві експерти й військовослужбовці з низки країн ЄС та України обговорили відповідь на ймовірне вторгнення РФ. Командувач литовської армії Раймундас Вайкшнорас заявив, що країни мають бути у змозі негайно завдати удару у відповідь самі, не чекаючи на рішення в деяких столицях НАТО про те, чи варто застосувати ст. 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону.
Президент України Володимир Зеленський від початку повномасштабної війни повторює, що якщо Україна не вистоїть у війні з Росією, то РФ може напасти на Польщу і країни Балтії, а також дестабілізувати Балкани.