У парламенті Латвії підкреслили, що відповідальність за насильницьку депортацію, насильство і загибель вірмен 1915 року – на владі Османської імперії.
У документі підкреслюють, що Латвія засуджує злочини проти людяності. Депутати вважають за необхідне увічнити пам'ять загиблих унаслідок геноциду вірмен.
Дискусія щодо історичних питань нерозривно пов'язана з розвитком "здорових і зрілих демократій", зазначають вони.
Міністерство закордонних справ Туреччини засудило цю "незаконну декларацію" і заявило, що документ – "нікчемна спроба переписати історію з політичних мотивів".
У МЗС наполягають, що 1915 року "не було створено жодної з умов, необхідних для використання терміну "геноцид".
Контекст
Масові вбивства і депортації вірмен, організовані владою Османської імперії, тривали з 1915-го до 1923 року. Під час цих репресій, за даними істориків, загинуло від 800 тис. до 1,5 млн вірмен. Актом геноциду ці події визнало більше ніж 30 країн.
29 жовтня 2019 року геноцид вірмен визнала Палата представників Конгресу США. 12 грудня резолюцію підтримав Сенат.
24 квітня 2021 року, в День пам'яті геноциду вірмен, президент США Джо Байден публічно визнав геноцидом масові вбивства вірмен в Османській імперії.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган після цього заявив, що тему геноциду вірмен "політизують треті сторони", а міністерство закордонних справ країни засудило слова глави Білого дому.