Парламент Вірменії скасував воєнний стан у країні

Парламент Вірменії скасував воєнний стан у країні Пашинян оголосив про дострокові вибори в парламент Вірменії, для їхнього проведення скасували воєнний стан
Фото: EPA
Воєнний стан у Вірменії діяв із кінця вересня 2020 року. Згідно із законодавством країни, парламентські вибори, які мали провести 20 червня, не можуть відбуватися в умовах воєнного стану.

Парламент Вірменії 24 березня скасував воєнний стан у країні, введений через загострення конфлікту в Нагірному Карабасі. Засідання транслювали в YouTube.

У парламентських фракціях партій "Світла Вірменія" і "Успішна Вірменія" заявили, що у країні немає підстав для збереження воєнного стану. Про це 23 березня повідомило "Радио Азатутюн".

Голова фракції "Світла Вірменія" Едмон Марукян вважає, що воєнний стан продовжили, щоб опозиція не почала процесу висловлення недовіри прем'єр-міністру Ніколові Пашиняну.

"Обмеження на мітинги, пересування, мобілізацію знято, і знято вже більше ніж місяць тому, тобто у країні немає обмежень щодо цього, воєнний стан залишається як воєнний стан для одного, щоб не почали процесу висловлення недовіри", – сказав Марукян.

18 березня Пашинян оголосив позачергові парламентські вибори на тлі політичної кризи. Вони мали відбутися 20 червня. Згідно із законодавством Вірменії, парламентські вибори не можуть проводити в умовах воєнного стану.

Воєнний стан у Вірменії оголосили 27 вересня 2020 року, коли в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявили, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міноборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважаються зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати