За його словами, унаслідок фактичної блокади Лачинського коридору сотні сімей залишаються роз'єднаними. Також у Карабасі відчувають брак низки товарів першої необхідності, зокрема продуктів.
Пашинян нагадав, що, згідно з п. 6 тристоронньої заяви від 9 листопада 2020 року, Лачинський коридор перебуває під контролем миротворчих сил РФ, а Азербайджан гарантує безпеку пересування коридором громадян, транспортних засобів і вантажів.
"Цей пункт сьогодні фактично не працює. Де-факто виходить, що російський миротворчий контингент не виконує взяте на себе в межах тристоронньої заяви зобов'язання тримати Лачинський коридор під контролем. Звісно, щось таке відбувається і внаслідок протиправних дій Азербайджану, але це не змінює ситуації, адже основна мета російських миротворчих сил – не допустити такого беззаконня", – сказав глава уряду.
Він закликав до нарощування спільних міжнародних зусиль щодо вирішення конфлікту. Зокрема, Пашинян запропонував скерувати до Нагірного Карабаху й Лачинського коридору місії ООН або ОБСЄ.
Контекст
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкецького протоколу про перемир'я і припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщено 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже складним, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну у здійсненні обстрілів. Під час сутичок загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.
0 Київ
