Світ

У Нагірному Карабаху заявили, що Азербайджан перекрив подавання газу з Вірменії. Ситуація в регіоні загострилася цього тижня

13 грудня 2022, 20.49 Этот материал также можно прочитать на русском

У Вірменії заявили, що жителі Нагірного Карабаху залишилися без газу. Азербайджан поки що цієї інформації не коментував Фото: pixabay.com

Вірменська сторона стверджує, що Азербайджан перекрив подавання газу до Нагірного Карабаху, повідомляє 13 грудня видання "Новости-Армения" з посиланням на заяву "влади" регіону.

У заяві йдеться, що в таких погодних умовах припинення постачання газу є "гуманітарним і економічним тероризмом".

Про блокування Азербайджаном подавання газу також заявив "омбудсмен" Нагірного Карабаху Гегам Степанян у Twitter.

"Азербайджан перекрив подавання газу на всій території Арцаху (газогін Вірменія – Арцах пролягає територією, підконтрольною Азербайджану), паралельно із цим народ Арцаху (Арцахом у Вірменії називають Нагірний Карабах. – "ГОРДОН") уже 32 години перебуває в повній блокаді. Якщо це не злочин, то що?" – написав він у Twitter.

Азербайджан поки що ніяк не коментував повідомлення Вірменії.

Як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, ситуація між Азербайджаном і Вірменією загострилася цього тижня. 12 грудня група азербайджанців, яку державні ЗМІ Азербайджану називають екоактивістами, перекрила єдину дорогу, яка сполучає Нагірний Карабах із Вірменією. Активісти заявили, що в Нагірному Карабаху продовжують незаконне видобування корисних копалин, а потім їх перевозять до Вірменії.

"Радио Азатутюн" – вірменська редакція "Радіо Свобода" – зазначило, що внаслідок блокування дороги кілька громад у Нагірному Карабаху опинилися практично у блокаді. Туди, як заявили в Нагірному Карабаху, не постачають навіть харчових продуктів. МЗС Вірменії звинуватило Азербайджан у діях, "спрямованих на етнічну чистку в Нагірному Карабаху".

13 грудня МЗС Азербайджану зібрало дипломатів із різних країн, щоб озвучити свою позицію, повідомляють на сайті міністерства. У МЗС заявили, що 3 грудня представники азербайджанської влади провели переговори з представниками російського миротворчого контингенту, який дислокується в цьому районі, щодо експлуатації родовищ корисних копалин і досягли домовленості про пропуск моніторингової групи до цих родовищ. За словами азербайджанської сторони, 10 грудня цього візиту не підтвердили.

"Акція протесту, проведена азербайджанськими громадськими та екологічними активістами на дорозі Шуша – Лачин протягом останніх двох днів, є показником законного невдоволення азербайджанського суспільства, і цю позицію варто поважати", – заявив на зустрічі помічник президента Азербайджану Хікмет Гаджиєв.

Азербайджан наполягає, що експлуатацію природних ресурсів у Нагірному Карабаху потрібно припинити.

У Баку також стверджують, що дорогу перекрили не азербайджанські протестувальники, а російські миротворці, і відкидають твердження вірменської сторони про гуманітарну катастрофу в регіоні.

США і Євросоюз закликали обидві сторони до стриманості.

Контекст

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкецького протоколу про перемир'я і припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в скоєнні обстрілів. Під час сутичок загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.