За даними The Times, прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон домовилися про ймовірне спільне скерування до 15 тис. військових в Україну в разі перемир'я із РФ. Водночас, зазначає Айвенс, ці цифри є надто малими на тлі масштабів російської армії й не створюють реальної загрози для Кремля без гарантій повітряної підтримки з боку США.
Автор звертає увагу, що військові можливості Великобританії суттєво скоротилися: чисельність армії зменшено до 71 тис. осіб, а оборонні видатки становлять приблизно 2,3% ВВП. Попри обіцянки уряду збільшити фінансування оборони, британське військове керівництво попереджає про багатомільярдний дефіцит протягом найближчих років.
На думку Айвенса, ситуація є симптоматичною для всієї Європи. Хоча економіки країн Європейського союзу значно перевищують російську, Москва, за оцінками експертів, витрачає на оборону стільки ж, скільки всі європейські члени НАТО разом, і може становити пряму воєнну загрозу континенту вже до 2027 року.
Колумніст також наголошує на внутрішньополітичних обмеженнях у Великобританії, які ускладнюють різке нарощування оборонних видатків. За його словами, європейські уряди традиційно віддають пріоритет соціальним видаткам, а питання оборони не мають досить потужного політичного лобі.
Водночас Айвенс звертає увагу, що окремі країни – зокрема Польща, країни Балтії й Німеччина – уже суттєво збільшують оборонні бюджети й виконують або перевищують цільові показники НАТО.