Поки немає підстав вважати, що Китай сприятиме російській агресії проти України

Світ

МЗС України поки що не бачить загрози від зближення РФ і Китаю, тим паче, що воно сталося задовго до публікації спільної заяви лідерів держав. Про це сказав 7 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV.

Під час програми ведучий зазначив, що у заяві Росія виступає проти незалежності Тайваню, а Китай, зі свого боку, підтримує претензії Росії зупинити розширення НАТО. Він запитав, чи означає це посилення загрози нового російського нападу через зближення РФ та Китаю і створення між ними геополітичного союзу.

"Зближення Росії та Китаю не є якоюсь новиною – воно відбулося задовго до цього. У документі, на який ви посилаєтеся, я не сумніваюся, що в частині НАТО це була ініціатива саме Російської Федерації, щоб ще трохи підвищити ставки і градус тиску. Але давайте не забувати, що Китай має свої торгові інтереси в Україні, і ми не бачимо підстав зараз вважати, що Китай якимось чином буде сприяти російській агресії проти України", – сказав Кулеба.

За його словами, це був "дипломатичний жест, який Росія розіграла у своїх інтересах", але Україна має свій рівень діалогу з Китаєм.

На початку 2020 року Кулеба зазначав, що 2019 року Китай уперше став "торговим партнером України №1". "Діалектично у нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом... Але при цьому бізнес буяє яскравим квітом", – цитував його "Укрінформ".

2020 року Китай був головним торговим партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) та експортувала до Китаю (на $7,1 млрд).

У січні 2022 року глава КНР Сі Цзіньпін, вітаючи президента України Володимира Зеленського з 30-річчям китайсько-українських дипломатичних відносин, заявив, що між державами продовжує поглиблюватися взаємна політична довіра, співпраця у всіх сферах досягла значних успіхів.

Контекст

7 грудня 2021 року Путін під час розмови з президентом США Джо Байденом заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, "тому Росія серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку".
17 грудня на тлі нарощування військ на кордонах України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Росія також вимагає, щоб війська та озброєння НАТО повернулися до меж кордонів 1997 року (з того часу до Альянсу вступила низка країн).
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися перемовини Росії, США, НАТО та ОБСЄ щодо цих вимог. За підсумками перемовин у Росії заявили, що не отримали від США та НАТО жодних гарантій, представники Штатів сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація та наслідки.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
28 січня президент України Володимир Зеленський наголосив, що ситуація на кордоні не напруженіша, ніж на початку 2021 року, а висловлювання західних лідерів про наближення війни шкодять українській економіці.
31 січня Китай не підтримав проведення засідання Ради Безпеки ООН щодо загрози вторгнення РФ в Україну.