Портников про протести у Вірменії: Те, що ми спостерігаємо сьогодні, – лише перша фаза Майдану

Ситуація з протестами у Вірменії ще не загрожує нинішній владі у країні, але може перетворитися на аналог українського Майдану. Таку думку політичний оглядач Віталій Портников висловив у колонці для "Еспресо".

"Те, що ми спостерігаємо сьогодні, – це лише перша фаза Майдану. Це ситуація, коли правляча група ще не відчуває справжньої загрози для своєї влади і грошей. А люди все ще розраховують відтіснити цю групу від влади за допомогою мирного протесту. Цілком можливо, що вірменській владі вдасться "перечекати" протест, це те, що на першому етапі українського Майдану збирався зробити Янукович (екс-президент України Віктор Янукович. – "ГОРДОН")", – написав він.

Оглядач не відкидає, що владі Вірменії "вдасться розігнати протест силою – тоді російські керівники і їхні спікери вже не будуть вітати людей на вулицях".

"І цілком можливо, що вірменській владі доведеться піти і поступитися владою опозиції. Плани, які її представники влади сьогодні обговорюють у Москві, виявляться нікчемними. Тоді у Вірменії відбудеться те, що відбулося в Україні після Майдану, – почнеться війна. Для України слабким місцем був Крим і Донбас. Слабке місце Вірменії – Карабах", – зазначив Портников.

Він уважає, що спробу вирішити карабаську проблему силою "буде зроблено буквально наступного дня після краху нинішньої вірменської влади".

"А в Москві будуть лише знизувати плечима і закликати Вірменію й Азербайджан до переговорів. Це, до речі, те, про що зараз говорять прихильники влади, і те, чого не хоче чути і розуміти вулиця. Але прихильники влади мають рацію: революція завжди призводить до дезорганізації державної машини і цим завжди користується ворог", – заявив політичний оглядач.

23 квітня вуличні акції протесту в Єревані змусили прем'єр-міністра Сержа Саргсяна піти у відставку. Із 2008-го до 2018 року він був президентом Вірменії і намагався зберегти свою владу на новій посаді після переходу країни до парламентської форми правління.

Виконувачем обов'язків глави уряду став перший віце-прем'єр, соратник Саргсяна, колишній топ-менеджер російського "Газпрому" Карен Карапетян.

24 квітня в.о. прем'єр-міністра повідомив, що скасував заплановану зустріч із лідером опозиції Ніколом Пашиняном. За словами Карапетяна, опозиціонер "висунув нові умови" і в такий спосіб відмовився від діалогу. Пашинян заявив, що влада намагається використати відставку Саргсяна для збереження впливу керівної Республіканської партії.

25 квітня активісти відновили протести у країні. Того самого дня президент Вірменії Армен Саркісян оголосив про початок консультацій із парламентськими і непарламентськими політичними силами.

Після розпаду урядової коаліції опозиційна парламентська фракція "Єлк" висунула кандидатуру свого голови Пашиняна на посаду прем'єр-міністра.

Вибори нового прем'єр-міністра країни можуть пройти 1 травня.

Пашинян говорив, що російська влада обіцяла не втручатися в ситуацію у Вірменії.