Про це розповів журналістам сам Бабіш, написало агентство České noviny 8 травня.
За словами прем'єр-міністра, він попросив про такий захід як про знак солідарності із Чехією.
"Ми завжди маємо розуміти, що коли одна держава-член [Євросоюзу] зазнає нападу, це фактично вважають нападом на всіх", – підкреслив він.
Рішень на саміті не ухвалювали.
Контекст
Криза у відносинах Чехії та Росії виникла у квітні. Чеська влада заявила, що росіяни Олександр Петров і Руслан Боширов причетні до вибухів у 2014 році на складах із боєприпасами в селі Врбетіце. Тоді загинуло двоє людей. За даними журналістів-розслідувачів, Петров і Боширов є офіцерами російської військової розвідки. Саме їх називали отруювачами російського ексрозвідника Сергія Скрипаля та його дочки у 2018 році у Великобританії. Росіян оголосили в розшук.
17 квітня Гамачек оголосив, що протягом 48 годин 18 російських дипломатів мають покинути територію країни, оскільки вони "були чітко ідентифіковані спецслужбами Чеської Республіки як офіцери російських спецслужб".
18 квітня Росія оголосила персонами нон ґрата 20 співробітників посольства Чехії, включно із заступником посла, і вимагала від них покинути країну до кінця дня 19 квітня.
МЗС РФ вважає, що у висланні російських дипломатів із Чехії є "американський слід", а Кремль категорично не згоден із висновками чеської сторони про причетність агентів Росії до організації вибуху і вважає ці висновки "провокаційними і недружніми".
У МЗС Чехії повідомили 22 квітня про скорочення кількості співробітників російського посольства в Празі до нинішньої чисельності чеського диппредставництва в Москві. Чехія до кінця травня вишле 22 російських дипломатів. У відповідь МЗС РФ висунуло вимогу скоротити склад посольства Чехії.
Латвія, Литва, Естонія і Словаччина вислали російських дипломатів на знак солідарності із Чехією. Крім того, у МЗС Словаччини, Латвії та Литви зазначили, що річ не тільки в підтримці Чехії, але й у поведінці співробітників посольств РФ у їхніх країнах, "несумісній із їхнім дипломатичним статусом".