Президент Литви: "Північний потік – 2" робить ЄС залежнішим від російського газу

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.

Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудовано на 99%. 17 серпня радіостанція Deutsche Welle повідомляла, що будівництво "Північного потоку – 2" планують завершити 23 серпня.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).