Кандидатуру чинного президента підтримали 77% майже з 1,5 тис. делегатів з'їзду.
Його конкурентами були висуванець від Лівої партії медик Герхард Траберт (він здобув 96 голосів), економіст Макс Отте від політсили "Альтернативи для Німеччини" (140 голосів) та астрофізикиня Штефані Гебауер від партії "Вільні виборці" (58 голосів).
Виступаючи на з'їзді, Штайнмаєр говорив про ймовірність війни у разі вторгнення Росії в Україну. Через це він звернувся до президента РФ Володимира Путіна.
"Послабте петлю на шиї України та шукайте разом з нами шлях, який збереже мир у Європі", – сказав на його адресу переобраний президент Німеччини.
Штайнмаєра вперше обрали президентом ФРН у лютому 2017 року, він вступив на посаду в березні, до того чотири роки очолював МЗС Німеччини.
Контекст
Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.
Зокрема, у Білому домі заявили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті почати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.
"Сьогодні ми не бачимо більшої ескалації, ніж вона була раніше. Так, збільшилася кількість військових, але я про це говорив ще на початку 2021 року, коли говорилося про військові навчання Російської Федерації. Тоді було велике збільшення [військ РФ], тоді нас підтримували США і європейські друзі. Вони закликали Росію відвести війська. Зараз ситуацію я не вважаю більш напруженою, ніж вона була у пік російських навчань", – говорив на пресконференції 28 січня президент України Володимир Зеленський.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що, попри значне скупчення російських військ не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряною та морською компонентами.
11 лютого низка країн, зокрема й США, закликала своїх громадян терміново покинути Україну через імовірну ескалацію. 12 лютого кількість таких країн збільшилася.
-2 Київ
