В інтерв'ю Welt am Sonntag, яке вийшло 6 червня, Столтенберг висловив занепокоєння тим, що Білорусь стає "все більш і більш залежною" від Росії, і застеріг владу цих країн від дестабілізації на східному фланзі Альянсу. За його словами, НАТО готовий захистити "будь-якого союзника від будь-якого виду загроз, які становлять Мінськ та Москва".
Захарова вважає, що Захід "несамовито взявся за Білорусь".
"Нормальна ефективна взаємодія двох країн у плани НАТО не входить. Потрібно постійно втручатися у внутрішні справи то однієї країни, то іншої, то одночасно лізти до обох, щоб не допустити природного перебігу взаємовигідної інтеграції. Щодо готовності "захистити кожного учасника Альянсу від загрози, яку становлять Москва та Мінськ", то хочеться за традицією побажати НАТО і його генсеку здоров'я, яке безпосередньо пов'язане з подоланням старих фобій і позбавленням від маній переслідування", – написала речниця МЗС РФ.
Контекст
Заяви Столтенберга прозвучали на тлі переговорів 28 травня в Сочі президента РФ Володимира Путіна й Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі. Спілкування тривало понад п'ять годин, розповіли у Кремлі. Вони обговорили ситуацію з літаком Ryanair, який примусово приземлився в Мінську після нібито повідомлення про мінування. Також вони говорили про економічне співробітництво і "розвиток двосторонніх зв'язків". Крім цього, Росія надасть Білорусі $500 млн кредиту.
Перед цим Лукашенко зустрічався з Путіним у Кремлі 23 квітня. Він заявляв, що Білорусь і Росія погодили 26–27 дорожніх карт з інтеграції. За його словами, восени країни можуть підписати домовленості про Союзну державу.
Про її створення Росія та Білорусь ведуть переговори понад 20 років. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою й Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.
У Білорусі 9 серпня 2020 року почалися акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, із початку 2021 року протестна активність упала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
+3 Київ
