НАТО застерігає Путіна і Лукашенка від дестабілізації на східному фланзі Альянсу

Світ

У НАТО стурбовані тіснішою співпрацею Білорусі з РФ, яку фіксують останнім часом. Про це в інтерв'ю Welt am Sonntag, яке вийшло 6 червня, сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Він зазначив, що ситуацію в Білорусі обговорюватимуть на саміті НАТО наступного тижня в Брюсселі.

За словами Столтенберга, Білорусь стає "все більш і більш залежною" від Росії. Він нагадав, що раніше "Росія масово порушила територіальну цілісність таких держав, як Україна, Грузія і Молдова".

Також генсек сказав, що НАТО застерігає президента РФ Володимира Путіна та Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, від дестабілізації на східному фланзі Альянсу. Видання зазначило, що з Білоруссю межують країни НАТО – Литва, Латвія і Польща.

Він підкреслив, що Альянс є оборонним союзом, а його учасники "пильні і дуже уважно стежать за тим, що відбувається в Білорусі". У надзвичайній ситуації, за словами Столтенберга, НАТО готовий захистити "будь-якого союзника від будь-якого виду загроз, які становлять Мінськ та Москва".

Контекст

Переговори Путіна і Лукашенка в Сочі 28 травня тривали понад п'ять годин, розповіли в Кремлі. Вони обговорили ситуацію з літаком Ryanair, який примусово посадили в Мінську після нібито повідомлення про мінування. Також вони говорили про економічне співробітництво і "розвиток двосторонніх зв'язків". Окрім цього, Росія надасть Білорусі $500 млн кредиту.
Перед цим Лукашенко зустрічався з Путіним у Кремлі 23 квітня. Він заявляв, що Білорусь і Росія погодили 26–27 дорожніх карт щодо інтеграції. За його словами, восени країни можуть підписати домовленості про Союзну державу.
Про її створення Росія і Білорусь ведуть переговори понад 20 років. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою і Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.
У Білорусі 9 серпня 2020 року почалися акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність спала). За офіційними даними, перемогу у них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.