Відповідно до закону, журналісти та редакції зобов'язані вказувати статус ЗМІ, занесеного до реєстру іноземних агентів, якщо поширюють його повідомлення. Робити це потрібно як на сайтах ЗМІ, так і на їхніх сторінках у соцмережах.
За порушення закону передбачено штрафи: від 2 тис. до 2,5 тис. руб. ($27–33 згідно з курсом Центробанку РФ станом на 30 квітня) – для фізосіб, від 4 тис. до 5 тис. руб. ($53–67) – для посадовців і 40–50 тис. руб. ($534–668) – для юросіб.
Окрім того, закон вводить штрафи для громадян, які вдають із себе журналістів на мітингах, – від 20 тис. до 30 тис. руб. ($267–401).
Контекст
Закон про іноземних агентів ухвалили в Росії 2012 року. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести у список агентів, якщо вони одержують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. Критеріїв, за якими визначають таку діяльність, у законі чітко не визначено.
Організації, які потрапили в реєстр, мають періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також указувати в інтернеті й у всіх публікаціях у ЗМІ, що вони є іноземним агентом. Порушення можуть призвести до мільйонних штрафів.
У листопаді 2017 року в Росії ухвалено закон, що дозволяє визнавати іноземними агентами засоби масової інформації, які одержують фінансування з-за кордону.
У список іноземних агентів РФ зараз входить 14 ЗМІ, зокрема "Медуза", "Голос Америки", "Радио Свобода", "Крым.Реалии" і "Настоящее время".
У Росії іноземними агентами також можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали ЗМІ-іноагентов або бере участь у їх створенні, а також отримує гроші або майно з-за кордону або від російських юросіб, яких фінансують з іноземних джерел.
+10 Київ
