Рада ЄС і Європарламент погодили документ про збільшення виробництва боєприпасів

Рада ЄС і Європарламент погодили документ про збільшення виробництва боєприпасів ЄС зможе спрямувати €500 млн для підтримки нарощування потужностей із виробництва наземних та артилерійських боєприпасів
Фото: depositphotos.com
Рада Європейського союзу попередньо погодила з Європарламентом законопроєкт про підтримку виробництва боєприпасів у країнах союзу (ASAP). Про це повідомила пресслужба Європейської ради 7 липня.

Погоджений документ дасть змогу спрямувати 500 млн для підтримки нарощування потужностей із виробництва наземних та артилерійських боєприпасів, а також ракет, ідеться в повідомленні. У такий спосіб буде реалізовано частину плану, погодженого Радою ЄС у березні 2023 року, щодо забезпечення довгострокового збільшення виробництва боєприпасів у Європі на користь України й держав – членів блоку.

"Завдяки сьогоднішній рекордно швидкій угоді щодо ASAP ЄС зміцнить і прискорить власне виробництво боєприпасів і ракет у Європі. Це ще один доказ непохитної прихильності ЄС до підтримки України, зміцнення оборонної технологічної і промислової бази ЄС і, зрештою, гарантування довгострокової безпеки й захисту громадян ЄС", – заявила міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес.

Погоджений документ вводить "інструмент", за допомогою якого ЄС надаватиме фінансову підтримку зміцненню потужностей союзу з виробництва боєприпасів і ракет в усьому ланцюжку, пояснюють у пресрелізі. Фінансову підтримку надаватимуть у вигляді грантів на різні види дій. Також нововведення полегшать доступ до фінансування для компаній ЄС, які працюють у галузі виробництва боєприпасів і ракет, за допомогою так званого фонду нарощування, ідеться в повідомленні. Цей фонд призначений для того, щоб полегшити компаніям, які виробляють боєприпаси й ракети, доступ до державного і приватного фінансування з метою прискорення інвестицій, необхідних для збільшення виробничих потужностей, ідеться в релізі.

Тепер угоду мають схвалити Рада ЄС і Європарламент. Її офіційно затвердять дві інституції після юридично-лінгвістичного перегляду, зазначили у пресслужбі. Планують, що закон набуде чинності до кінця липня.

Контекст

20 березня 17 держав – членів ЄС і Норвегія домовилися про спільні закупівлі боєприпасів. Серед країн ЄС його підписали Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словаччина і Швеція. 22 березня до угоди ЄС про спільне придбання боєприпасів приєдналася Іспанія, 23-го – Польща, 20 квітня – Словенія.

23 березня лідери ЄС схвалили угоду, мета якої – доправити Україні 1 млн артилерійських снарядів протягом найближчих 12 місяців. Планували, що спочатку виділять €1 млрд на те, щоб країни ЄС якнайшвидше передали Україні боєприпаси, які в них є. Потім держави проведуть спільну закупівлю ще на €1 млрд.

13 квітня Рада Євросоюзу затвердила виділення €1 млрд для підтримки Збройних сил України. Рішення реалізовує першу частину угоди від 20 березня про боєприпаси для України.

Однак реалізація закупівель зайшла у глухий кут, оскільки уряди сперечалися про умови контрактів. Видання Politico пояснювало, що головним предметом розбіжностей є те, наскільки обмежити фінансування виробникам із ЄС і чи треба додавати у план компанії з таких країн, як США та Великобританія.

Посли Європейського союзу 3 травня погодили схему спільної закупівлі боєприпасів для України після тижнів суперечок. 5 травня ЄС остаточно схвалив виділення €1 млрд на закупівлю боєприпасів для України.

У травні верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявляв, що в Україну вже надійшло 220 тис. артилерійських снарядів і 1,3 тис. ракет у межах цього плану.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати