$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Росія не має використовувати енергетику як зброю проти України – Блінкен

Росія не має використовувати енергетику як зброю проти України – Блінкен Мета США – гарантувати, щоб Росія не використовувала енергетику як інструмент примусу, зазначив Блінкен
Фото: EPA

Сполучені Штати й далі розглядають "Північний потік – 2" як геополітичний проєкт Росії, адміністрація президента США Джо Байдена намагається мінімізувати можливі ризики для України від добудовування газопроводу. Про це 23 червня під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. Заходи транслювали у Facebook МЗС ФРН.

"Наша мета – гарантувати, щоб Росія не використовувала енергетику як інструмент примусу, як зброю проти України або когось іншого в Європі", – сказав Блінкен, його цитує Reuters.

Зі свого боку Маас зазначив, що Берлін хоче знайти до серпня рішення щодо газопроводу, яке буде прийнятним для обох сторін.

"Ми знаємо очікування у Вашингтоні. Для нас надзвичайно важливо домогтися результатів, які може підтримати й Вашингтон", – підкреслив глава МЗС ФРН.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт з прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкції щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Маас 19 травня це підтвердив.

Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.

21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.

Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".

Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки й повернення окупованих територій.