"Коли російські кораблі своїми якорями руйнують інтернет-кабелі на дні Балтійського моря біля Фінляндії – це теж є актом російської агресії. Коли крилаті ракети потрапляють у повітряний простір Польщі чи Румунії – це акт російської агресії. Коли безпілотники кружляють над авіабазою "Рамштайн" у Німеччині – це акт російської агресії. Міграційний тиск на кордонах Литви та Польщі, демаркація кордону з Естонією, пряма підтримка сепаратизму й радикальної політики, кібератаки й інформаційні атаки – усе це є актами багатовимірної російської агресії проти ЄС і його країн-членів", – зазначив він.
Росія хоче посіяти паніку й змусити громадян сумніватися в здатності власних урядів їх захистити, шукаючи підтримки "радикальних політичних сил усередині ЄС", що загрожує безпеці блоку, упевнений Шмигаль. Тоді як Україна знає, як протистояти російській агресії, і здатна посилити ЄС.
"Тому вступ України до ЄС є не лише моральним обов'язком, а й стратегічним кроком, потрібним насамперед самому блоку. Крок, який зміцнить його східний фланг у військовому плані й збільшить його геополітичну вагу в усьому світі. Україна потрібна ЄС, щоб захистити себе", – написав український прем'єр, наголосивши на тому, що жодна з країн європейської спільноти не має такого воєнного досвіду, як Україна.
"Саме українці зробили неможливе, побудувавши майже з нуля інфраструктуру для виробництва безпілотників – "нової артилерії ХХІ століття". Якщо 2022 року в Україні було вироблено не більше ніж 5 тис. безпілотників, то наприкінці 2024 року тільки на передову було скеровано понад 1 млн безпілотників FPV", – заявив Шмигаль.
Він додав, що Україна навряд чи змогла б протистояти Росії три роки сама, без допомоги союзників, назвавши таке поєднання українських сил із європейськими ресурсами "запорукою подальшої співпраці".
Контекст
Україна подала заявку на вступ у Євросоюз 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. 23 червня того самого року лідери ЄС підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. У грудні 2023-го Європейська рада рекомендувала розпочати переговори про вступ України у блок.
21 червня 2024 року Рада ЄС ухвалила спільні позиції Євросоюзу, включно з переговорними рамками, для переговорів про вступ з Україною. 25 червня в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція ЄС з Україною, після якої переговори про вступ стартували офіційно.
Україна встановила рекорд, пройшовши шлях від заявки на вступ у ЄС до початку переговорів трохи більше ніж за два роки, заявили в українському МЗС.
30 жовтня єврокомісар із питань сусідства та розширення Олівер Варгеї сказав, що Україна протягом п'яти наступних років зможе стати членом ЄС за умови виконання всіх потрібних реформ.
22 січня Європейський союз, Данія й Литва підписали програму "Ukraine2EU – Фонд підтримки інтеграції України до ЄС", засвідчивши підтримку українських інституцій і потрібного реформування країни на шляху до її членства.
24 січня 2025 року інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на дані, які йому передали в Європейській комісії, повідомило, що 16 січня Єврокомісія надіслала Європейській раді перший скринінговий звіт щодо кластера №1 "Основи" для України. Переговори про вступ у ЄС розбили на 35 розділів, згрупованих у шість кластерів, які відкривають по черзі, зважаючи на прогрес у їхньому виконанні країною-кандидатом. Скринінговий звіт обговорюватимуть із державами-членами в Єврораді.
27 січня речник Європейської комісії повідомив "Європейській правді", що процес перевірки українського законодавства на відповідність нормам Європейського союзу триватиме до осені 2025 року.