+10 Київ
Мова про це зайшла під час обговорення військового й економічного потенціалу країн Європи в межах "переозброєння Європи".
"Кожна країна ставить на чільне місце свої національні інтереси. Та сама Німеччина, той самий Євросоюз... Щоб переозброїтися, щоб зайнятися військовим будівництвом армії... У нас на це пішло приблизно 10–15 років. [...] Процес почався десь 2005 року, у нас пішло приблизно 15 років. Але тут є один нюанс – не було великої війни і ми могли купити все, що хотіли", – сказав Рустамзаде.
Він зазначив, що азербайджанський народ водночас розумів, що "треба відвоювати землі", а також у країні була економія на освіті, охороні здоров'я, соціальному забезпеченні.
Воєнний аналітик вважає, що оборонна промисловість Європи має низку проблем для розвитку, зокрема брак виробничих потужностей і потребу переглянути всі програми, які фінансують із бюджетів.
"Це ще треба пояснити населенню, щоб населення не пручалося. Тому тут дуже важлива роль Туреччини [...] – для формування європейської конфігурації, дієвої конфігурації. Це і військово-промислова міць, і військовий потенціал. Туреччина – друга країна в НАТО за кількістю особового складу", – пояснив Рустамзаде.
Він також оцінив як прагматичну позицію майбутнього канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який ініціював виділення на оборону на 12 років $500 млрд. Водночас Рустамзаде вважає цю суму "не дуже великою сумою" в масштабах Євросоюзу.
За словами воєнного аналітика, якби в Європі не робили своїх танків і винищувачів, "ситуація для Європи була б зараз катастрофою".
