"На підставі ч. 1 ст. 149 Конституції призначити Нікола Пашиняна прем'єр-міністром", – ідеться в указі.
Згідно із законодавством Вірменії, президент призначає прем'єр-міністром кандидата, висунутого парламентською більшістю.
За підсумками проведених у червні дострокових виборів, більшість у парламенті Вірменії нового скликання здобула партія в.о. прем'єр-міністра країни Пашиняна "Громадянський договір" (71 мандат зі 107).
Пашинян очолює уряд Вірменії з травня 2018 року. Він прийшов до влади внаслідок масових акцій протесту.
У 2020 році у Вірменії загострилася політична криза після того, як опозиція закликала Пашиняна піти у відставку за підписання угоди про припинення війни в Нагірному Карабасі. Згідно з документом, Нагірний Карабах передав Азербайджану п'ять районів, а вірменська армія змушена була покинути регіон. Відставку уряду Пашиняна підтримував і Саркісян.
18 березня 2021 року Пашинян оголосив позачергові парламентські вибори.
25 квітня Пашинян подав у відставку. 3 травня його на спеціальному засіданні парламенту вперше відмовилися призначити главою уряду. 10 травня – удруге. Це було необхідно для проведення нових виборів.
Вибори відбулися 20 червня, явка становила 49,4%.
27 червня Центрвиборчком Вірменії презентував остаточні результати парламентських виборів. "Громадянський договір" набрав 53,91% голосів і здобув конституційну більшість у парламенті республіки, друге місце посіла партія експрезидента Вірменії Роберта Кочаряна "Вірменія" (21,09%), третє – блок колишнього голови Служби нацбезпеки Артура Ванецяна і третього президента республіки Сержа Саргсяна "Честь маю" – 5,22%. Інші політичні сили набрали менше ніж 4% голосів виборців.
17 липня Конституційний суд Вірменії визнав дійсними результати дострокових виборів до парламенту країни.
+4 Київ
