Із запитом дати згоду на обшук, імовірне затримання і арешт Адамсонса в парламент звернулася Генеральна прокуратура Латвії.
Рішення підтримало 69 депутатів Сейму, п'ятеро проголосували проти, четверо утрималися.
Служба безпеки Латвії підозрює, що Адамсонс передавав інформацію у РФ приблизно 43 рази, зазначив LTV із посиланням на джерела.
Зі свого боку, Адамсонс заявив, що не розуміє, у чому його обвинувачують, він також зазначив, що його не покликали на закрите засідання комісії щодо мандатів, етики та заяв, яке відбулося вранці 10 червня.
Адамсонс заперечує відправлення будь-якої інформації в Росію. За його словами, єдиним переданням інформації були інтерв'ю.
Контекст
Адамсонса обрали до Сейму за списком "Згоди" у Відземському окрузі. Він є членом комісії з оборони, внутрішніх справ і запобігання корупції, але не має допуску до інформації, що становить державну таємницю, пише агентство LETA.
LTV зазначає, що Адамсонс не вперше "потрапляє в заголовки газет". 1996 року його спіймали зі зброєю в Сеймі, що в підсумку призвело до заборони її носіння в будівлі парламенту.
2000 року Адамсонса тимчасово усунули від роботи в Сеймі у зв'язку з його минулим – за радянських часів він працював у береговій охороні. Стверджували, що це підпорядкована КДБ служба, тому Адамсонс не мав права працювати в Сеймі. Однак йому вдалося скасувати це рішення після його розгляду в європейських судах.
2011 року викликала суперечки заява Адамсонса про те, що латиші та росіяни, "як частина білої раси", дійдуть спільної думки, тому що в народів "схожий менталітет".
Російський ТАСС називає партію "Згода" опозиційною, такою, що "захищає інтереси російськомовного населення республіки".