Канцлер зазначив, що кількість українців, які вже працюють, зросла до більше ніж 200 тис., але додалося ще кілька сотень тисяч біженців. Він назвав прийнятною ситуацію, коли біженці не можуть одразу розпочати роботу, на яку вони мають право, або із самого початку можуть працювати лише неповний робочий день, але, за його словами, із цим треба щось робити.
За словами Шольца, у цьому є провина німецької бюрократії. Не може бути так, щоб із 2 тис. українських лікарів, які хотіли працювати в Німеччині, дозвіл дістали лише 120, сказав він. Канцлер заявив, що сертифікати "можна одержати пізніше".
В основі питання лежить дискусія про те, що значна частина українських воєнних біженців, яких допустили в Німеччину, замість роботи отримує громадянську допомогу, пише видання. Серед причин, які наводять під час дебатів, указано щедрі виплати громадянам допомоги, а також потребу в мовних курсах або відсутність дитячих садків для дітей.
Як пише Frankfurter Allgemeine Zeitung, Шольц поклав відповідальність на федеральні землі й роботодавців. У федеральних землях є занадто багато паралельних органів щодо визнання професійних ступенів і кваліфікацій, і влада намагається скоротити їхню кількість, сказав він.