Шустер: Вибори президента у РФ 2024 року взагалі якась дурість. Все одно все вирішиться на фронті 

Контекст

• Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли був главою уряду.
• За президентства Путіна Росія спочатку окупувала у 2014 році Крим і розпочала збройну агресію проти України на Донбасі, а потім 24 лютого 2022 року почала повномасштабне вторгнення. Путін називає війну "спецоперацією", мета якої – "демілітаризація" і "денацифікація" України.
• Наприкінці серпня – на початку вересня українські військові розпочали контрнаступ на півдні і сході країни. 28 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ деокупували вже понад 1800 міст і сіл. Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року Росією українських територій, зокрема і Криму.
• У 2020 році до конституції РФ внесли зміни, які дають можливість Путіну знову балотуватися на посаду президента РФ у 2024 році. У Кремлі вже розпочали підготовку до виборів, і в них візьме участь Путін, повідомив 13 січня 2023 року російський "Коммерсантъ" із посиланням на джерела.
• Водночас низка експертів, наприклад, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, прогнозують, що внаслідок воєнних невдач в Україні Путін може втратити владу.
• За оцінкою радника глави МВС України Антона Геращенка, поразки російської армії в Україні впливають на ситуацію в РФ і система управління, яку побудував Путін, руйнується.
• Путін здається "ізольованішим, ніж будь-коли", як усередині РФ, так і на міжнародному рівні, і відчуває "втрату друзів", писала 30 грудня газета The Washington Post, підбиваючи підсумки 2022 року.
• Створити спеціальний трибунал щодо злочину російської агресії проти України запропонував президент Зеленський. Україна пропонує покласти в основу майбутнього спецтрибуналу п'ять параметрів і, зокрема, визначити, що статус підсудного, включно зі статусом глави держави, не звільнятиме його від індивідуальної кримінальної відповідальності.