-1 Київ
Я, звичайно, не військовий експерт, але дозволю собі кілька зауважень про нинішню ситуацію.
1. Усі проросійські рупори позавчора й особливо вчора кричали в один голос: мир можливий після переговорів США і РФ. Вершиною цього крику стала заява Лаврова, що Росія готова зустрічатися, якщо Вашингтон про це попросить. З одного боку, росіяни хочуть знову продемонструвати силу (демонстрація виключно для росіян), пробують зіграти на зниження рейтингу демократів напередодні виборів у США і найголовніше – вони просто молять світ, щоб їх пустили за стіл переговорів. Що буде, якщо Захід не піде на переговори, у Кремлі не знають і не розуміють. Це, між іншим, один із ключових моментів нинішньої ситуації.
2. Переможні реляції росіян про обстріли – поки перш за все спрямовані на внутрішнього споживача. Там треба гасити політичні амбіції ультранаціоналістів, які, вже не ховаючись, говорять про зміну конфігурації парламенту (заява Пригожина про бездарність парламентської опозиції) та про власну партію (Симоньян уже навіть вигадала назву партії – "Правда"). Що робити із цією новою реальністю, Путін просто не розуміє, він крок за кроком здає свої позиції одноосібного лідера й альфа-самця (призначення Суровікіна – із цього ж розряду).
3. У росіян є дві важливі проблеми: перша, про яку багато хто говорить, – кількість високоточної зброї. Є висока ймовірність, що її відносно небагато. І зараз вони вистрілюють НЗ [недоторканний запас]. Наскільки це правда – говорити важко, але, з огляду на все, велика частка істини тут є. Друга проблема – відсутність сенсу в цій війні. Росіяни не розуміють, за що вони воюють. І поки що сенсів не додається. Власне тому Путіну і потрібні переговори (або швидкі перемоги, яких поки що не видно на горизонті). Без цього суспільство вимагатиме швидшого закінчення війни.
4. Путін поспішає. І одночасно не знає, що робити. Він і його оточення досі на 90% живуть у ситуації до 24 лютого, коли вони були могутніми і страшними. Проблема наша і цивілізованого світу полягає в тому, що росіяни досі не вірять у поразку. Вони досі думають, що в їхнього керівництва є план Б, і скоро цей план усім покажуть. Його немає і не може бути (страшилки про ядерну зброю не рахуються). Російські еліти зараз зайняті війною як прелюдією до транзиту влади. Війна – це і є для більшості з них транзит влади. Тому зміна Путіна – це вже практично вирішене питання. Його в старій іпостасі одноосібного фюрера вже немає. Протягом наступного місяця він дедалі більше втрачатиме цю одноосібну владу. Його, ще раз повторюся, можуть урятувати лише результативні переговори.
5. Нам буде дуже складно наступні тижні. Єдине, що потрібно пам'ятати: такої інтенсивності обстрілу вони довго не витягнуть.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
