Швець: Бункерний дедалі більше наближається до ситуації Хусейна або Каддафі 

Контекст

• Наприкінці лютого 2022 року, незабаром після вторгнення Росії в Україну, Путін наказав перевести сили стримування армії РФ, до яких входить ядерна зброя, в особливий режим бойового чергування. Глава Кремля пояснив своє рішення "агресивними висловлюваннями" з боку найвищих посадовців країн НАТО на адресу Росії.
• США засудили рішення Путіна. Офіційна представниця Білого дому Джен Псакі заявила, що президент РФ "створює вигадані загрози, щоб виправдати подальшу агресію". У Пентагоні вважають, що якщо Україна й надалі успішно захищатиметься від російського вторгнення, Путін і надалі погрожуватиме Заходу ядерною зброєю.
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав "небезпечними та безвідповідальними" погрози використання Росією ядерної зброї.
• Китай закликав до стриманості. Офіційний представник МЗС КНР Ван Веньбінь заявив, що всі сторони мають зберігати спокій та уникати подальшої ескалації.
• Заступник секретаря Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив 27 березня, що Росія може застосувати ядерну зброю в чотирьох випадках: коли по її території було завдано удару з використанням засобів ядерного ураження, у разі будь-якого іншого застосування ядерної зброї проти Росії або її союзників, у разі зазіхання на критичну інфраструктуру, внаслідок якого російські сили ядерного стримування було паралізовано, коли є акт агресії проти РФ або її союзників, унаслідок якого під загрозою опинилося існування країни.
• Спікер Путіна Дмитро Пєсков повідомляв 29 березня, що будь-який результат війни в Україні – не привід для застосування ядерної зброї РФ.