Попри те, що обидва лідери в перший день візиту транслювали міцність зв'язків РФ і КНР, вони по-різному трактують масштаби майбутніх відносин, вважають військові експерти.
У статті Путіна, опублікованій напередодні зустрічі, він стверджує, що Пекін і Москва "вибудовують партнерство для формування багатополярного світопорядку в умовах колективного прагнення Заходу до домінування".
Сі Цзіньпін у симетричній публікації запропонував менш агресивну мету, зазначивши, що обидві країни прагнуть багатополярного світового порядку, але не безпосередньо проти ворожого Заходу. Натомість він зосередився на тому, щоб презентувати Китай як "життєздатного стороннього посередника у війні в Україні", не посівши різкої антизахідної позиції, на яку, мабуть, чекав від нього Путін.
"Відмова Сі Цзіньпіна явно об'єднати Китай із Росією в наміченому Путіним геополітичному конфлікті із Заходом є помітним відходом від проголошеного Китаєм "безмежного партнерства", що передувало початку російського вторгнення в Україну. Його риторика припускає, що він не схильний повною мірою надавати підтримку, якої вона потребує, щоб повернути назад невдачі в Україні", – ідеться у звіті ISW.
Аналітики прогнозують, що за підсумками переговорів буде підписано двосторонні торговельно-економічні угоди, частина з яких, імовірно, передбачає обхід міжнародних санкцій. Проте перспективи постачання Китаєм до Росії зброї та військової техніки, як і раніше, залишаються незрозумілими.