"За останні дев'ять років не було виявлено жодного російського шпигуна, а згадайте, скільки їх упіймали за Саакашвілі. Коли прийшла до влади "Грузинська мрія", то всіх випустили, сказавши, що це були "політичні в'язні". Грузинський уряд став відкрито говорити, що є альтернативні платформи, де бере участь РФ, і що не відкидають приєднання до форматів, де у Росії панівна роль. Якщо раніше нишком, то тепер уже відкрито у країні проводять проросійську політику. Уряд не соромиться відкрито критикувати Євросоюз, каже: "Не втручайтесь у наші внутрішні справи". Таке є ще хіба що у Росії та Білорусі", – зазначила Мамулашвілі.
За її словами, нинішня влада Грузії не проводить у країні реформ.
"Уже не потрібен такий глибокий аналіз, щоб показати, наскільки зріс вплив Росії у Грузії. Інститути, побудовані Саакашвілі, методично руйнують. Ту саму поліцію, наприклад. Те, що в нас не стоять на розі даївці, не означає, що все чудово працює. Освіта й медична сфера котяться у прірву. Вони за якоюсь інерцією дійшли до сьогодення. Але, оскільки ніхто не продовжував реформ, усе поступово здувається і занепадає. Усі ці факти демонструють, куди ми котимося. Грузинський уряд виконує всі вказівки Кремля. Якщо "Грузинська мрія" не відмовиться від управління країною, недовго доведеться чекати, коли нас оголосять якоюсь російською губернією. Саакашвілі ризикнув своєю свободою тільки тому, що розуміє: іншого виходу немає, треба рятувати країну. Своєю жертвою показав, що потрібно боротися. Справжні лідери роблять саме так", – підкреслила Мамулашвілі.
Соратниця Саакашвілі: Судом у Грузії керує олігарх, який не випустить на волю особистого ворога Путіна. Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст
8–12 серпня 2008 року між Росією та Грузією стався збройний конфлікт. Російські війська спільно з південноосетинськими формуваннями витіснили грузинські війська з Південної Осетії, яка офіційно є частиною Грузії, тимчасово зайнявши низку прилеглих до конфліктної зони районів Грузії. Пізніше Росія визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії.
Після конфлікту Росія та Грузія припинили дипломатичні відносини.
Абхазія та Південна Осетія, згідно з грузинським законодавством, – окуповані Російською Федерацією території. Регіони проголосили незалежність від Тбілісі на початку 90-х років. У 2000-х роках незалежність Абхазії та Південної Осетії визнали чотири країни: Росія, Нікарагуа, Венесуела та Науру.
Саакашвілі обіймав посаду президента Грузії два строки поспіль – у 2004–2013 роках. Невдовзі після звільнення з посади президента він покинув країну.
У 2015–2016 роках Саакашвілі очолював Одеську облдержадміністрацію. Він набув українського громадянства у травні 2015 року, а у липні 2017-го втратив його. У травні 2019 року президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство. Із червня 2020 року Саакашвілі перебуває на посаді голови Виконавчого комітету реформ України.
У Грузії Саакашвілі засудили до трьох років позбавлення волі за помилування колишніх співробітників МВС, засуджених за вбивство співробітника "Об'єднаного банку Грузії" Сандро Гіргвліані. Ще шість років йому дали у справі про побиття політика Валерія Гелашвілі. Стосовно Саакашвілі у Грузії розслідують ще кілька справ, зокрема про розгін акції протесту у листопаді 2007 року.
У вересні 2021 року Саакашвілі розповів про намір приїхати до Грузії 2 жовтня у день місцевих виборів. Уранці 1 жовтня політик повідомив про повернення до Грузії. Того самого дня Саакашвілі затримали та заарештували, зараз він перебуває у пенітенціарній установі №12 у Руставі.
1 жовтня експрезидент Грузії оголосив голодування, яке тримає досі. Адвокати та лікарі політика повідомили про погіршення його здоров'я.
Українська влада заявила, що добиватиметься повернення Саакашвілі в Україну.
-3 Київ
