Саакашвілі повідомив про повернення до Грузії

Світ

Експрезидент Грузії, голова Виконавчого комітету реформ в Україні Михайло Саакашвілі 1 жовтня оголосив у Facebook, що повернувся до Грузії.

"Доброго ранку, Грузіє. Уже з Грузії – за вісім років", – написав Саакашвілі грузинською, його цитує російською портал "Новости-Грузия".

Пізніше експрезидент опублікував відео, у якому розповів, що перебуває в Батумі.

Суспільному у пресслужбі партії "Єдиний національний рух", засновником якої є Саакашвілі, підтвердили, що Саакашвілі прилетів до Грузії.

Саакашвілі 6 вересня повідомив про намір приїхати в Грузію 2 жовтня, у день місцевих виборів. За кілька днів він підтвердив цей намір, помітивши, що усвідомлює: його можуть заарештувати в Грузії. "Ситуація така, що треба просто рятувати країну, зокрема від того, щоб вона повністю не впала в руки [президенту РФ Володимирові] Путіну", – пояснював політик.

27 вересня Саакашвілі опублікував у соціальних мережах два квитки на літак із Києва до Тбілісі, заявивши, що збирається прилетіти до Грузії разом із матір'ю Гіулі Аласанією.

Контекст

Саакашвілі обіймав пост президента Грузії два строки поспіль у 2004–2013 роках. Незабаром після того як пішов із поста президента, він покинув країну. У Грузії проти нього порушили кілька кримінальних справ, його підозрюють у зловживанні владою і переслідуванні політичних опонентів. Сам Саакашвілі кримінальні справи називав політично мотивованими.
У 2015–2016 роках Саакашвілі очолював Одеську облдержадміністрацію. Він набув українського громадянства у травні 2015 року, а в липні 2017-го втратив його. У травні 2019 року президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство.
З червня 2020 року Саакашвілі перебуває на посаді голови Виконавчого комітету реформ України.
У жовтні 2020 року в Грузії відбулися парламентські вибори. За даними ЦВК країни, виграла керівна партія "Грузинська мрія", за неї проголосувало 48,22% виборців. Їхнього основного конкурента, блок "Єдиний національний рух – Об'єднана опозиція", підтримало 27,18% тих, хто прийшов на вибори.
Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, звинувативши владу у фальсифікації підсумків голосування. 2 листопада вона оголосила бойкот новому парламенту, кілька партій заявило про відмову від мандатів.
Відтоді у країні періодично проводили опозиційні акції, на яких вимагали перевиборів до парламенту. У квітні 2021 року опозиційні та керівна партії підписали документ про подолання політичної кризи, у травні опозиція припинила бойкот парламенту.