Гарібашвілі звинуватив колишнього президента у спробах "дестабілізації" та "створенні хаосу" у країні, заявивши, що "кожен повністю відповідатиме за будь-які провокації".
"Щойно (Саакашвілі) увійде на нашу землю, його затримають і помістять у в'язницю тієї ж секунди... Припустімо, він прилетів увечері, що має статися? Ніхто на світі не зможе перешкодити виконанню закону. Ті, хто спробують, – потраплять до в'язниці. Ми гарантуємо це іменем закону й держави... Саакашвілі засуджено, він заслуговує на в'язницю, він зробив непоправні помилки й завдав великої шкоди нашій країні, нашій державі", – заявив прем'єр.
Він також не вірить у заяви, що громадяни вийдуть захищати Саакашвілі.
"На що він здатен, бідолаха, вони насилу можуть зібрати 5 тис. осіб, і то в години пік", – додав політик.
27 вересня Саакашвілі опублікував у соціальних мережах два квитки на літак із Києва у Тбілісі, заявивши, що збирається прилетіти до Грузії на вибори 2 жовтня разом із матір'ю Гіулі Аласанією.
Контекст
Саакашвілі обіймав пост президента Грузії два строки поспіль у 2004–2013 роках. Невдовзі після звільнення з поста президента він покинув країну. У Грузії проти нього порушили кілька кримінальних справ, його підозрюють у зловживанні владою і переслідуванні політичних опонентів. Сам Саакашвілі кримінальні справи називав політично мотивованими.
У 2015–2016 роках Саакашвілі очолював Одеську облдержадміністрацію. Він набув українського громадянства у травні 2015 року, а в липні 2017-го втратив його. У травні 2019 року президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство.
Із червня 2020 року Саакашвілі перебуває на посаді голови Виконавчого комітету реформ України.
У жовтні 2020 року у Грузії відбулися парламентські вибори. За даними ЦВК країни, виграла керівна партія "Грузинська мрія", за неї проголосувало 48,22% виборців. Їхнього основного конкурента, блок "Єдиний національний рух – Об'єднана опозиція", підтримало 27,18% тих, хто прийшов на вибори.
Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, звинувативши владу у фальсифікації підсумків голосування. 2 листопада вона оголосила бойкот новому парламенту, кілька партій заявили про відмову від мандатів.
Відтоді у країні періодично відбувалися опозиційні акції, на яких вимагали перевиборів до парламенту. У квітні 2021 року опозиційні й керівна партія підписали документ про подолання політичної кризи, а у травні опозиція припинила бойкот парламенту.
+5 Київ
