"Ми продовжуємо активно координувати з партнерами жорсткі економічні заходи у відповідь на подальше вторгнення Росії в Україну. Ми і далі працюємо із союзниками по НАТО над змінами у складі сил, особливо на східному фланзі НАТО, якщо виникне такий сценарій. І ми продовжуємо підтримувати Україну та український народ у захисті їхнього суверенітету та територіальної цілісності. Ми дуже чітко висловилися перед Росією про наслідки подальших воєнних дій чи дестабілізацію в Україні. Якщо вони вирішать продовжити вторгнення в Україну, то їм доведеться мати справу з витратами й наслідками, які накладуть США і наші союзники й партнери", – сказав він.
Салліван зазначив, що США працюватимуть у тандемі із союзниками та партнерами не лише у Європі, а й в інших частинах світу над експортним контролем, який вплине на стратегічні галузі в Росії.
"Сполучені Штати прагнутимуть зміцнювати й посилювати свою позицію та позицію наших союзників і підтримувати українців у разі подальшого вторгнення в Україну", – додав радник Байдена.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
Пресслужба Західного військового округу РФ поінформувала 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Бєлгородській, Брянській та Смоленській областях. У повідомленні зазначено, що загалом під час навчань буде використано приблизно 300 одиниць військової техніки.
Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після переговорів США та Росії в Женеві щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Переговори проводили в закритому форматі, вони тривали приблизно сім із половиною годин без урахування перерви на обід.
Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
-1 Київ
