Протягом останніх днів президент США і його радники дійшли висновку, що місія з відкриття Ормузької протоки затягне конфлікт понад встановлений ними графік чотири – шість тижнів.
Трамп вирішив, що США мають досягти своїх основних цілей – підірвати іранський флот і запаси ракет – і згорнути активні бойові дії, водночас чинячи дипломатичний тиск на Тегеран для відновлення вільного торговельного потоку.
Якщо це не спрацює, Вашингтон наполягатиме на тому, щоб союзники в Європі та країнах Перської затоки взяли на себе провідну роль у відкритті протоки.
Попри прагнення Трампа до швидкого завершення, військова присутність США в регіоні зростає: до зони конфлікту увійшли авіаносець USS Tripoli й підрозділи морської піхоти. Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що поточні військові завдання виконають протягом кількох тижнів, після чого врегулювання питання судноплавства стане "вибором самого Ірану" або міжнародної коаліції.
В експертній спільноті, зокрема в Інституті Брукінгса, рішення припинити операцію до відкриття протоки називають "украй безвідповідальним", вказуючи на неминучу економічну шкоду для самих США через глобальний характер енергетичного ринку.