Президент США Дональд Трамп провів телефонні переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером ФРН Ангелою Меркель, прем'єр-міністром Великої Британії Терезою Мей і прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, під час яких пояснив причину свого рішення про вихід США з Паризької угоди щодо клімату. Про це інформує прес-служба Білого дому.
"Президент подякував усім чотирьом лідерам за підтримку чесних і субстантивних переговорів із цієї проблематики протягом перших місяців на посаді глави держави. Він також запевнив лідерів у тому, що Америка залишається відданою Трансатлантичному альянсу та впевненим діям із захисту навколишнього середовища", – йдеться в повідомленні.
Прес-служба зазначила, що Трамп "звернув увагу на значні показники США у справі скорочення викидів в атмосферу, а також на провідні позиції держави у розробленні технологій чистої енергетики".
Трамп пообіцяв, що "США будуть найбільш чистою й екологічно безпечною країною на планеті".
1 червня Трамп заявив, що ухвалив рішення про вихід із Паризької угоди заради захисту Америки та її громадян. За його словами, Вашингтон почне переговори про укладення угоди щодо клімату на умовах, більш вигідних для США.
Трамп неодноразово публічно називав глобальне потепління "містифікацією". 28 березня він підписав указ про енергетичну незалежність, яким скасував низку рішень адміністрації Барака Обами щодо боротьби з глобальним потеплінням.
На саміті G7, який відбувся в Італії 26–27 травня, президент США відмовився візувати підсумковий документ, у якому йшлося про підтримку зобов'язань, узятих у межах Паризької кліматичної угоди.
Паризька кліматична угода, яка набула чинності 4 листопада 2016 року, передбачає дії щодо недопущення зміни клімату. Для початку її дії було необхідно, щоб угоду ратифікувало не менше ніж 55 країн, які разом викидають понад 55% парникових газів у світі.
Угода покликана замінити Кіотський протокол, що закріплював нормовані зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів.
Згідно з пактом, Сполучені Штати зобов'язалися до 2025 року скоротити викиди в атмосферу парникових газів на 26–28% порівняно з рівнем 2005 року.