Глава Білого дому заявив, що говорить про бомбардування, яких Іран "ніколи раніше не бачив".
За словами Трампа, Іран і США "ведуть переговори".
Водночас президент Ірану Масуд Пезешкіан 30 березня заявив про відкритість країни наразі лише до непрямих переговорів щодо ядерної угоди, однак перебіг цих розмов залежатиме від Вашингтона, його процитувало IRNA. Про це саме раніше заявляв міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі.
Контекст
5 лютого Трамп заявив про бажання підписати ядерну мирну угоду з Іраном. За його словами, він хоче, щоб Іран був "великою й успішною країною", але без ядерної зброї. Трамп також назвав "дуже перебільшеними" повідомлення про те, що США й Ізраїль разом працюють над тим, щоб "рознести Іран ущент".
7 лютого аятола Алі Хаменеї сказав, що не вестиме переговорів з адміністрацією Трампа й рішуче відповідатиме на погрози на адресу Тегерана.
4 березня Bloomberg написало, що адміністрація Трампа звернулася до країни-агресора Росії з проханням бути посередником у спілкуванні з Іраном щодо таких питань, як ядерна програма, і нелегітимний президент РФ Володимир Путін на це погодився.
7 березня Трамп заявив, що надіслав листа Хаменеї з пропозицією укласти ядерну угоду з Вашингтоном. У разі відмови глава Білого дому пригрозив Тегерану військовою силою.
8 березня під час зустрічі з представниками Ісламської Республіки аятола Хаменеї сказав, що Іран не вестиме переговорів з "урядами-залякувачами". Президент Ірану Масуд Пезешкіан сказав, що Трамп може "робити, що завгодно".
12 березня Трамп надіслав листа Ірану, зміст якого офіційно не розголошували. Однак, за даними Axios, він був "жорстким". У ньому Трамп дав два місяці Тегерану на укладення ядерної угоди зі США, інакше ядерні об'єкти Ірану можуть зазнати атаки з боку Америки чи Ізраїлю. 27 березня Тегеран передав Вашингтону відповідь. За словами Арагчі, політика Ірану полягає у веденні непрямих переговорів, доки відчуває "максимальний тиск" і військові погрози.