Політолог нагадує, що коли Путін віддав наказ про вторгнення понад три роки тому, Трамп назвав його "розумним" і "геніальним". Він ніколи не засуджував напад Росії як агресивний і незаконний.
Трампа також не дратує, що Росія часто обстрілює цивільні об'єкти. Він іноді нарікає на руйнівний характер війни, але завжди робить це узагальнено, не звинувачуючи Росію, зазначають у публікації. Гроссман вважає, що якби Трампа справді хвилювало, що Росія вбиває мирних жителів, він би ніколи не заблокував допомогу для ППО.
Згодом підтримку України відновили, але вона, схоже, насамперед спрямована на підтримку іміджу Трампа, вважає автор. За його словами, головна претензія Трампа полягає в несправедливому поводженні Путіна з ним, а не в незаконності війни, яку розв'язала Росія.
Трампа дратує те, що події розвиваються не за сценарієм його "реаліті-шоу", яке б прославляло його як людину, котра зуміла зупинити війну, ідеться у статті. Він обіцяв добитися миру першого ж дня свого повернення на посаду, використовуючи тиск на українців та особисті стосунки з Путіним, щоб здобути Нобелівську премію миру. Проте нічого не виходить.
На думку Гроссмана, Путіну навіть не треба було робити багато – він міг би просто сказати, що в усьому винен попередній президент США Джо Байден, і запропонувати Трампу "щось хитке", що той міг би назвати угодою. Однак Путін навіть цього не зробить, пише політолог. Путіну радше подобається демонстрація домінування, він просто грається з Трампом, вважає автор колонки.