+12 Київ
Сенатор від штату Коннектикут демократ Кріс Мерфі у Twitter заявив, що американському президентові Дональду Трампу не варто призначати посла США в Білорусі. Таку думку він висловив після жорстокого придушення акцій протесту в Білорусі на тлі президентських виборів.
Він уточнив, що президент США Дональд Трамп хоче відновити дипломатичні відносини з Білоруссю. Кандидатура посла очікує погодження сенатом.
Однак, на думку Мерфі, зараз це було б великою помилкою. "Це виглядатиме як згода з репресіями Лукашенка. Сенату варто відкласти це призначення", – написав він.
Trump wants to restore diplomatic relations with Belarus. The Ambassador nominee is pending in the Senate.
- Chris Murphy (@ChrisMurphyCT) August 11, 2020
Right now, this would be a huge mistake. It would look like an endorsement of Lukashenko's crackdown.
The Senate should set aside this nomination.
Посол США покинув Білорусь 2008 року, невдовзі після того, як Мінськ відкликав главу диппредставництва з Вашингтона. Відкликання білоруського посла стало реакцією на введення санкцій проти державної компанії "Белнефтехим". Протягом наступних 12 років посольства США і Білорусі очолювали тимчасові повірені.
Домовленості про обмін послами між США і Білоруссю було досягнуто у вересні 2019 року на зустрічі заступника держсекретаря Сполучених Штатів Девіда Гейла з білоруським президентом Олександром Лукашенком.
На посаду посла в Білорусі Трамп запропонував кандидатуру Джулі Фішер, яка зараз обіймає посаду заступниці помічника держсекретаря із Західної Європи та ЄС у бюро Держдепартаменту зі справ Європи та Євразії.
У Білорусі 9 серпня відбувся основний день голосування на президентських виборах. Згідно з попередніми результатами Центрвиборчкому країни, за Лукашенка проголосувало 80,2% виборців, за опозиційну кандидатку Світлану Тихановську – 9,9%.
Після закриття виборчих дільниць у кількох містах Білорусі почалися протести, наймасовіші – в Мінську. Між силовиками і протестувальниками виникли сутички. Для розгону протестувальників у центрі столиці силовики застосовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. Правозахисники поінформували про десятки постраждалих і мінімум одного загиблого під час протесту.
10 серпня протести продовжилися. У центр Мінська стягнули міліцейські автобуси та автозаки. Влада міста перекрила шість станцій метро "задля безпеки пасажирів" перед акцією протесту незгодних із результатом виборів. Протестувальники стали закидати ОМОН "коктейлями Молотова". Протести почали стихати приблизно о 1.30, до 3.00 ситуація, за даними ЗМІ, стабілізувалася.
11 серпня акції протесту продовжилися. На дахах будівель помічали снайперів, вулицями Мінська їздила спецтехніка. Перші затримання почалися ще до початку мітингів. У великих містах країни зник мобільний інтернет, а у Слідкомі Білорусі дозволили вилучати автомобілі у мітингувальників.
США засудили застосування сили до мітингувальників, країни НАТО, ОБСЄ, а також Україна, Польща і Литва закликали владу країни утриматися від насильства. Високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що під час виборчої кампанії народ Білорусі продемонстрував прагнення до демократичних змін, але вибори не були ні вільними, ні справедливими.
