Цепкало повідомив, що його не внесли до складу координаційної ради для передання влади в Білорусі

Колишнього претендента на пост президента Білорусі Валерія Цепкала не внесли до складу координаційної ради для передання влади у країні. Про це він повідомив 19 серпня російському агентству "РИА Новости".

Білоруський політик вважає "не дуже зрозумілими" критерії утворення такої ради.

"РИА Новости" зазначають, що одним із критеріїв потрапляння до складу координаційної ради вказували фізичну присутність на території Білорусі.

Цепкала називали одним із головних конкурентів президента Олександра Лукашенка на виборах, проте його до них не допустили – ЦВК Білорусі забракувала майже половину підписів, які штаб опозиціонера надав на підтримку його висунення. Він поїхав у Росію разом із дітьми 24 липня, побоюючись арешту. 2 серпня політик прибув до Києва. У Білорусі проти Цепкала порушили кримінальну справу про хабарництво. Йому загрожує до 15 років в'язниці. Політика оголосили в розшук на батьківщині та у РФ.

Опозиційна кандидатка у президенти Світлана Тихановська заявила про створення координаційної ради 14 серпня. Вона доручила приймати заявки про висунення членів ради від організацій і об'єднань громадян. 18 серпня у штабі Тихановської повідомили, що координаційна рада для передання влади в Білорусі готова до переговорів із Лукашенком. На своїй першій пресконференції в раді назвали головні цілі – нові вибори і мирне передання влади. Члени ради підкреслили, що вони не ставлять за мету захоплення державної влади неконституційним способом і не закликають до підготовки дій, що порушують громадський порядок.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%.Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, троє учасників мітингів загинули, проте правозахисники та білоруські ЗМІ називали імена як мінімум чотирьох жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.

Тихановська, яка після виборів поїхала в Литву, сказала, що готова стати національним лідером і незабаром провести нові президентські вибори.

Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки живий, інших виборів в країні не буде. 19 серпня він пообіцяв забезпечити координаційну раду мітлами і лопатами.