Підписанти погодилися встановити механізм взаємодії на всіх рівнях влади, зокрема правоохоронних органів і розвідувальних служб, для протидії тероризму та організованій злочинності.
Фінляндія і Швеція зобов'язалися боротися з тероризмом відповідно до політики НАТО та посилити для цього внутрішнє законодавство.
Також обидві країни погодилися розглянути заявки Туреччини про депортацію чи екстрадицію, взявши до уваги турецькі розвіддані.
Документ передбачає встановлення необхідних двосторонніх правових рамок, щоб сприяти екстрадиції та співпраці з Туреччиною у сфері безпеки відповідно до Європейської конвенції про екстрадицію.
Фінляндія і Швеція погодилися розслідувати та запобігати фінансуванню, а також вербуванню членів Робітничої партії Курдистану, яку в Туреччині вважають терористичною, та інших екстремістських організацій.
Три країни зобов'язалися протидіяти дезінформації й запобігати зловживанню свободою слова, чим користуються терористичні організації.
Окрім цього, Фінляндія і Швеція забезпечать, щоб їхня "національна нормативна база з експорту зброї давала можливість брати на себе нові зобов'язання перед союзниками і визначала їхній статус як членів НАТО".
Контекст
Фінляндія і Швеція вирішили переглянути політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії до України 24 лютого. Генсек НАТО Єнс Столтенберг говорив CNN 4 квітня, що якщо Фінляндія і Швеція подадуть заявки на членство в НАТО, Альянс здатен швидко прийняти їх.
Росія виступала проти і погрожувала розгорнути ядерну зброю біля цих країн. Однак після того, як 14 травня президент Фінляндії Саулі Нійністьо сказав президенту РФ Володимирові Путіну, що найближчими днями Фінляндія має намір подати заявку на членство в НАТО через дії Росії, глава Кремля заявив, що Росія не має проблем із Фінляндією і Швецією, які мають намір вступити до НАТО. Він зазначив, що розширення військової інфраструктури на територію Фінляндії та Швеції "спричинить реакцію у відповідь" із боку РФ.
18 травня Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ до НАТО.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив 13 травня, що виступає проти інтеграції Швеції та Фінляндії до НАТО. Пізніше спікер Ердогана пояснив, що Туреччина "не закриває дверей НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче перемовин із країнами Північної Європи".
16 травня Ердоган сказав, що Туреччина не схвалить заявку двох скандинавських країн, тому що вони "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій", якими в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану (РПК). За інформацією Bloomberg, Туреччина висувала кілька вимог для схвалення вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Вони, зокрема, стосуються заборони РПК.
На зустрічі в Мадриді 28 червня лідери трьох країн (Нійністьо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон та Ердоган) погодили тристоронній меморандум для "вирішення законних проблем безпеки Туреччини, проклавши шлях до членства Фінляндії та Швеції до НАТО". За словами Столтенберга, Швеція та Фінляндія будуть запрошені до членства в НАТО 29 червня.
-1 Київ
