Туреччина має кілька вимог для схвалення вступу Швеції та Фінляндії до НАТО

Світ

Туреччина має низку вимог до НАТО в обмін на схвалення заявок на вступ до Альянсу Швеції та Фінляндії. Про це агентству Bloomberg заявили троє турецьких високопосадовців на умовах анонімності 17 травня.

Анкара вимагає, щоб Швеція і Фінляндія публічно засудили не лише Робітничу партію Курдистану (РПК), яку в Туреччині та низці інших країн визнано терористичною організацією, а і її відгалуження в Сирії та інших країнах. Водночас турецькі офіційні особи заявили, що визнання РПК терористичною організацією недостатньо: Швеція і Фінляндія мають "зробити більше" для придушення прибічників РПК, які, на думку Анкари, активні у цих країнах.

Ще одна умова, яку висуває Туреччина, – щоб Швеція та Фінляндія зняли обмеження на експорт зброї. Країни ввели його проти Туреччини разом із кількома іншими членами Європейського союзу після її вторгнення до Сирії 2019 року для відтіснення курдів від кордону. Bloomberg зазначило, що торгівля зброєю Туреччини з двома країнами незначна, але співрозмовники агентства заявили, що в Анкарі не погодяться на розширення військового союзу з країнами, які блокують угоди щодо постачання зброї.

Окрім цього, Туреччина хоче, щоб її знову включили до програми перспективних літаків F-35, від участі в якій її було виключено після того, як вона купила у Росії системи протиракетної оборони С-400. Анкара також має невиконаний запит до США на купівлю десятків літаків F-16 і комплектів модернізації для наявного парку. Також Туреччина хоче, щоби США зняли з неї обмеження за володіння комплексами С-400.

Контекст

Фінляндія і Швеція вирішили переглянути політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії до України 24 лютого. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг говорив CNN 4 квітня, що якщо Фінляндія та Швеція подадуть заявки на членство в НАТО, Альянс здатен швидко прийняти їх.
У разі вступу Швеції та Фінляндії до НАТО Росія пригрозила розгорнути ядерну зброю біля цих країн. У МЗС РФ заявили, що не будуть "просто миритися" із вступом Швеції та Фінляндії до Альянсу, заявивши, зокрема, про кроки у відповідь "як військово-технічного, так і іншого характеру".
14 травня президент Фінляндії Саулі Нійністьо сказав президенту РФ Володимирові Путіну, що найближчими днями Фінляндія вирішить подати заявку на членство в НАТО і цьому сприяли дії Росії. Коментуючи згодом цю розмову, Нійністьо звернув увагу, що тон розмови та вибір слів були спокійними, Путін не повторював озвучених навесні погроз і його реакція була м'якшою, ніж будь-які коментарі Росії щодо цього з 2016 року.
У Росії немає проблем із Фінляндією та Швецією, які мають намір вступити до НАТО, сказав 16 травня Путін. Водночас глава Кремля підкреслив, що розширення військової інфраструктури на територію Фінляндії та Швеції "спричинить реакцію у відповідь" із боку РФ.
Вступ країн до НАТО мають схвалити всі члени Альянсу. Проте президент Туреччини Реджеп Ердоган 13 травня заявив, що виступає проти інтеграції Швеції та Фінляндії до НАТО. Пізніше спікер Ердогана пояснив, що Туреччина "не зачиняє двері НАТО для Швеції та Фінляндії, але хоче перемовин із країнами Північної Європи". 16 травня Ердоган повторив, що Туреччина не схвалить вступ цих двох країн до НАТО.
18 травня Швеція та Фінляндія офіційно подали заявки на вступ до НАТО.