Партію влади підтримало 823,4 тис. громадян.
Заснована експрезидентом країни Михайлом Саакашвілі, який зараз є громадянином України, опозиційна партія "Єдиний національний рух" набрала 30,68% голосів (541 тис. виборців).
На третьому місці партія експрем'єра Георгія Гахарії "Гахарія – за Грузію" (7,79%, або 137,4 тис. голосів).
Партія "Лело" набрала 2,71% голосів, інші політсили здобули менше ніж 2% підтримки.
"Сакральний 43-відсотковий бар'єр "Мрія" подолала, і це в багатьох аспектах, скажімо так, розв'язало їй руки. Але, можливо, у кількох містах у нас у підсумку будуть опозиційні мери або опозиційне сакребуло (представницький виборчий орган населеного пункту. – "ГОРДОН"), і в підсумку ми дістанемо, скажімо так, опозиційне правління", – сказав засновник Грузинського центру стратегічного аналізу Георгій Рухадзе в коментарі "Эху Кавказа".
У п'яти великих самоврядних містах Грузії (Тбілісі, Руставі, Кутаїсі, Поті, Батумі) громадяни не змогли обрати мера з першого разу (для цього потрібно, щоб кандидат набрав більше ніж 50% голосів), тож на них чекає другий тур. У Тбілісі до нього виходить голова "Єдиного національного руху" Ніканор Мелія, у Кутаїсі – депутатка грузинського парламенту, ексголова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе.
2 жовтня громадяни Грузії обирали депутатів міських і районних зборів, а також мерів 64 муніципалітетів. Міські та районні збори у Грузії комплектують за змішаною системою: пропорційною та мажоритарною. Прохідний бар'єр для міськради Тбілісі становить 2,5%, для інших муніципалітетів – 3%. Усього у виборах брало участь 43 партії.
Контекст
У Грузії вже рік триває політична криза через торішні парламентські вибори, результати яких, на думку опозиції, було сфальсифіковано. За даними ЦВК країни, виграла "Грузинська мрія" (48,22%), її основного конкурента, блок "Єдиний національний рух – Об'єднана опозиція", підтримало 27,18% тих, хто прийшов на вибори.
Опозиція відмовилася визнавати результати виборів і 2 листопада 2020-го вона оголосила бойкот новому парламенту, кілька партій заявили про відмову від мандатів. Відтоді у країні періодично відбувалися опозиційні акції, на яких вимагали перевиборів до парламенту. У квітні 2021 року опозиційні та керівна партія підписали документ про подолання політичної кризи, у травні опозиція припинила бойкот парламенту.
У документі, укладеному за посередництва ЄС, ішлося про те, що у Грузії 2022 року проведуть дострокові парламентські вибори, якщо на виборах до місцевих органів влади "Грузинська мрія" не зможе набрати 43% голосів.
"Грузинська мрія" заявила 28 липня, що виходить з угоди. У партії пояснили своє рішення тим, що найбільша опозиційна партія – "Єдиний національний рух" – відмовляється її підписувати попри те, що водночас вона вимагає від керівної партії виконання зобов'язань, визначених у договорі. До того ж в опозиції заявляли, що вихід "Грузинської мрії" з угоди не скасував політичної домовленості про 43%.
Напередодні виборів до Грузії прибув Саакашвілі, щоб підтримати опозицію. Він закликав не голосувати за "Грузинську мрію", а 3 жовтня – вийти на мітинг.
Увечері 1 жовтня стало відомо, що Саакашвілі затримали. У Грузії його засудили за двома справами до шести років в'язниці, ще за низкою справ триває слідство. Невдовзі МВС Грузії опублікувало відео затримання політика. ЗМІ повідомили, що Саакашвілі затримали у Тбілісі, а зараз він перебуває в пенітенціарній установі №12 у Руставі.
Після затримання Саакашвілі українське МЗС викликало посла Грузії, прессекретар президента України Сергій Никифоров заявив, що Володимир Зеленський стурбований ситуацією з політиком, а сам Зеленський сказав, що українська влада займатиметься поверненням Саакашвілі в Україну.
-1 Київ
