У Кремлі вступ Фінляндії в НАТО назвали зазіханням на безпеку Росії. У МЗС РФ пригрозили "заходами у відповідь"

Світ

Вступ Фінляндії в НАТО є "замахом на безпеку й національні інтереси РФ".

Про це 4 квітня на брифінгу заявив прессекретар президента країни-окупанта РФ Дмитро Пєсков, його цитує російський "Інтерфакс".

ЗМІ запитали в Пєскова, чи не вважають у Кремлі вступ Фінляндії в Альянс геополітичною поразкою, оскільки однією із причин початку війни проти України у РФ називали "загрозу наближення НАТО до кордонів Росії".

"У Кремлі вважають, що це чергове загострення ситуації. Розширення НАТО – це замах на нашу безпеку та національні інтереси РФ, ми про це говорили. І саме так ми це сприймаємо. І, звісно, це змушує нас вживати контрзаходів щодо гарантування власної безпеки і в тактичному, і у стратегічному аспектах, – відповів Пєсков. – Ситуація з Фінляндією, звісно, докорінно відрізняється від ситуації з Україною... І з Фінляндією в нас не було спорів".

РФ "буде змушена вжити заходів у відповідь як військово-технічного, так і іншого характеру з метою усунення загроз національній безпеці" у зв'язку зі вступом Фінляндії в НАТО, зазначили в російському МЗС.

Там наголосили, що "конкретні кроки в оборонному будівництві на північно-західних рубежах Росії залежатимуть від конкретних умов інтеграції цієї країни в Північноатлантичний альянс, включно з розміщенням на території натовської військової інфраструктури та ударних систем озброєнь".

"Унаслідок зростання більш ніж удвічі лінії безпосереднього зіткнення НАТО з кордонами РФ відбулася кардинальна зміна ситуації в північноєвропейському регіоні, – наголосили у МЗС. – Приєднання Фінляндії до НАТО не може не вплинути негативно й на російсько-фінляндські двосторонні відносини".

Контекст

Фінляндія разом зі Швецією одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
1 березня 2023 року Фінляндія схвалила законопроєкт про вступ у НАТО. 23 березня закон підписав президент Фінляндії Саулі Нійністьо.
Планували, що Швеція й Фінляндія вступлять в Альянс разом, проте проти членства в НАТО Швеції була Туреччина. Анкару не влаштовує ставлення Швеції до Робочої партії Курдистану, яку Туреччина вважає терористичною організацією.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО й на підтримку курдів. Під час одного з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудану поліція дала дозвіл на проведення акції. У дозволі йшлося про те, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу та спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".
Після інциденту президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" і образливою "і для мусульман, і для всіх людей узагалі".
18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола говорив, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки.
Парламент Туреччини ратифікував протокол про вступ Фінляндії в НАТО 31 березня. 1 квітня набув чинності закон Туреччини про ратифікацію.
Фінляндія стала 31-м членом НАТО 4 квітня.