Увечері 30 березня парламент Туреччини ратифікував протокол вступу Фінляндії в Альянс, повідомляє Anadolu.
Столтенберг зазначив, що, отже, усі 30 країн – членів НАТО схвалили приєднання Фінляндії.
"Фінляндія офіційно приєднається до нашого Альянсу протягом найближчих днів. Членство зробить Фінляндію безпечнішою, а НАТО – сильнішим", – наголосив Столтенберг.
За його словами, членство Фінляндії піде на користь НАТО, оскільки країна має "боєздатні сили, розширені можливості й сильні демократичні інститути".
Генсек Альянсу також привітав з "історичною подією" президента Фінляндії Саулі Нійністьо.
Контекст
Швеція й Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
1 березня 2023 року Фінляндія схвалила законопроєкт про вступ у НАТО. 23 березня закон підписав Нійністьо.
Припускали, що Швеція й Фінляндія вступлять в Альянс разом, проте проти членства в НАТО Швеції була Туреччина. Анкару не влаштовує ставлення Швеції до Робіничої партії Курдистану, яку Туреччина вважає терористичною організацією.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО й підтримки курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан мав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося про те, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу вираження думок у Швеції".
Після інциденту президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" і такою, що образила "і мусульман, і взагалі всіх людей".
18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки.