У Мінськ із Москви прилетів літак, яким користувався Янукович під час президентства

Світ

7 березня в аеропорту Мінська приземлився приватний літак Dassault Falcon 900С, на якому за свого президентства в Україні літав нині втікач Віктор Янукович. Про це з посиланням на дані системи авіаційного моніторингу повідомило "Радіо Свобода".

Журналісти звернули увагу, що приземлення відбулося незадовго до початку переговорів у Білорусі між Росією та Україною щодо російського вторгнення в Україну, а борт RA-09617 прибув із московського аеропорту "Внуково".

Програма "Схеми" (проєкт "UA:Перший" та "Радіо Свобода") з'ясувала, що після початку масштабного вторгнення в Україну літак, який зараз зареєстровано у Росії, кілька разів літав між Москвою та Сочі, де, як вважають журналісти телеканала "Дождь", проживає Янукович після втечі з України, зазначає "Радіо Свобода".

2 березня "Українська правда", посилаючись на дані джерела в українській розвідці, повідомила, що Янукович перебуває в Мінську, оскільки Кремль має намір зробити його "президентом" України. В Офісі президента України цієї інформації не підтвердили, назвавши "феєричною історією".

Третій раунд переговорів між РФ та Україною розпочався 7 березня приблизно о 16.00.

Януковича обрали президентом України у 2010 році. 22 лютого 2014 року, після трьох місяців протестів на Майдані, Верховна Рада визнала, що він самоусунувся з посади та не виконує своїх обов'язків, після чого оголосили нові президентські вибори. Того самого місяця Янукович утік з України й зараз із сім'єю проживає у Росії.

У січні 2019 року Оболонський райсуд Києва заочно визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни й засудив до 13 років позбавлення волі. Також Януковича підозрюють у держзраді через підписання Харківських угод 2010 року, в організації теракту та скоєнні умисних убивств на Майдані у 2014-му.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаудари.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять, за даними Генштабу ЗСУ, понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також понад 1 тис. одиниць танків, бронемашин, артилерійських систем, РСЗВ та засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілів, три катери, 60 цистерн із паливом та сім оперативно-тактичних безпілотників.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.